Офіційний Київ не хоче сваритись з невизнаним президентом Білорусі Олександром Лукашенком, оскільки Володимир Зеленський та його команда зацікавленні у веденні бізнесу з білоруським диктатором. Про це розповіли політологи в ефірі програми "СтопРеванш" на "5 каналі".
Експерти звернули увагу на відсутність чіткої реакції від українського президента на примусове приземлення літака Ryanair в Мінську та затримання опозиційного білоруського журналіста Романа Протасевича.
Ймовірна причина – приховані, але тісні бізнес-контакти оточень Зеленського та Лукашенка. Як приклад, наближений до білоруського диктатора олігарх Микола Воробей вже не один рік заробляє на "Великому будівництві" Зеленського, імпортуючи в Україну бітум за завищеними цінами, говорить Тетяна Чорновіл, нардеп VIII скликання.
"Вартість бітуму піднялась в ціні втричі. Імпортувати його дуже дорого. Воробей є одним з улюбленців Лукашенка, тобто йому віддані напрямки, де можна заробити найбільші кошти. Звичайно, це все йде на укріплення авторитарного режиму Лукашенка, тут інакше бути не може", – вказує Чорновіл.
Ще один приклад тісної співпраці Банкової та Мінська – закупівля білоруської електроенергії зі скандально відомої АЕС в Островці. Вже навіть європейські партнери, як от президент Литви Ґітанас Науседа, закликали не підтримувати цю атомну станцію, збудовану винятково російськими атомниками за гроші Москви.
"Насправді – це російська станція, зроблена для Білорусі, для Лукашенка. І ось, уявіть собі, що вона виробляє електроенергію, яку Україна купує. Купує тому, що Зеленський увійшов в змову не тільки з Лукашенком, а й з олігархами, з рук яких він годується, і в інтересах цих олігархів, на превеликий жаль, "Енергоатом" змушений зменшувати виробництво на атомних станціях нашої вітчизняної електрики, а натомість закуповувати її в Білорусі", – говорить політолог Андрій Ковальов.
Бізнес-інтереси перемогли в білоруському кейсі, вказують політологи. А скандал з затриманням Протасевича – Банкова спробувала використати, аби відбити звинувачення у зриві спецоперації щодо затримання бойовиків ПВК "Вагнер". Нібито, реакція світу на примусове приземлення літака з терористами була б такою ж негативною, як і в історії з літаком Ryanair.
"... безсумнівно, що головним організатором і вигодонабувачем примусової посадки є Російська Федерація. Більш того, зараз вже абсолютно очевидно, що саме РФ свого часу готувала щось подібне для України...", – пояснював Михайло Подоляк з ОП.
"Те, що про це написав Подоляк – це якраз і може свідчити про те, що в Офісі знають, що там зовсім не так, як вони хочуть це подати. Якраз це може свідчити про те, що вони намагаються приховати власний провал в тій спецоперації", – апелює колишній генпрокурор Руслан Рябошапка.
Офісу президента поки вдалося одне: заблокувати створення парламентської тимчасової слідчої комісії у справі "вагнерівців". Але це тимчасовий успіх, бо посада президента не довічна і по Зеленського рано чи пізно прийдуть, прогнозує Рябошапка. Саму ж примусову посадку Ryanair у Мінську він порівнює з іншим скандалом – викраденням судді Чауса у Молдові, в чому молдовські правоохоронці підозрюють українські спецслужби.
"Декілька днів тому показали побитого переляканого Протасевича в Білорусі. Це абсолютно та сама історія. Україна десь тут, на жаль, виглядає так само негарно, як і влада Білорусі", – каже Рябошапка. – Я думаю, що ті, хто викрав Чауса, сподіваються, що Чаус може дати покази на попередню владу. Можливо навіть на президента п'ятого, на Порошенка".
Історія з викраденням Чауса – чергове підтвердження, що Зеленський намагається діяти схожими методами, як і Лукашенко, та й взагалі, пробує копіювати стиль управління білоруського диктатора, зауважують експерти.
"Якщо ми подивимося на політичну історію Лукашенка, він же ж абсолютно так само починав – як популіст, який пішов всупереч всього політичного поля, всієї структури, і почав грати в "чапаєва" замість шахів", – вказує нардеп VIII скликання Андрій Левус.
Ситуація з Лукашенком для Зеленського вкрай болюча, припускають політологи. Спочатку наслідував його, ще 2 роки тому тепло обіймався, активно торгував. А зараз змушений приховувати свої почуття від світу, бо прагне і далі спілкуватись з західними лідерами. Тож доводиться викручуватися. Тільки як Україна після цього може просити світ допомогти відбити російську агресію, продовжити санкції проти Кремля, заблокувати "Північний потік-2", прийняти в НАТО? Або Зеленський з цивілізованим світом – або з варварами. Між крапельками – не вийде, резюмують журналісти.
