Непризначені судді. Верховна Рада так і не спромоглася призначити двох суддів до Конституційного Суду. Два вакантних крісла мали заповнити за квотою парламенту. Конкурс проводили ще взимку, а за результати взялися лише тепер. Чому в депутатів не вийшло та для чого згадали про претендентів лише тепер, у час конституційної кризи, – знають журналісти "5 каналу".
Хотіли призначити, та не зуміли. Двох нових суддів КСУ бралися обирати народні депутати. Але голосування за першого провалили, а до другого – руки не дійшли.
Від самого ранку кандидати в судді – у залі парламенту, чекають виступів. Правники, професори і серед них – депутат від "Опоплатформи" – Юрій Павленко. Він один із 4-х претендентів на перше вакантне місце. Набирає найбільше голосів, але до призначення – не дотягує.
До кандидатів на друге вакантне місце і не дійшли – робочий день завершився.
"Якась дуже довга процедура", – каже перший заступник фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
Навіщо взагалі ставили в порядок денний у розпал конституційної кризи – запитують в опозиції. Мають і версії.
"Чули заяви Кравчука, Єрмака, про врегулювання конфлікту на Донбасі. Так виглядає, що більшості потрібен "ручний" КСУ, вони готові делегувати одну людину, але свою, щоб мати контрольовано необхідне рішення про створення вільної економічної зони, особливого статусу", – заявив Ярослав Юрчишин з "Голосу".
"Слуги" ж виправдовуються, конкурс на посади суддів за квотою парламенту проводили ще пів року тому, але через коронавірус обрання було не на часі. Нині ж вирішили витягнути постанови з шухляди, бо, сподіваються, нові люди в суді допоможуть урегулювати кризу.
"Якщо в ВР є можливість призначити додаткових суддів, які будуть не заангажовані, моральні, можливо, вони розбавлять ту атмосферу, яка є в КСУ сьогодні. Наша фракція визначилася лише з однією кандидатурою", – заявила Галина Янченко зі "Слуги народу".
Кандидат від "Слуги народу", якого фракція готова підтримати – Віктор Кічун. Окрім професорських звань, може похвалитися й близьким знайомством із Федором Веніславським. Той – "слуга народу" і представник президента у Конституційному Суді. Конфлікт інтересів, кажуть в опозиції, а слугам така дружба не заважає.
"Коло конституціоналістів в Україні не таке вже й велике, тому ми всі тісно спілкуємося між собою, тому звинувачувати на тій підставі, що хтось так само твій колега, і в зв'язку з цим є конфлікт інтересів, юридично це абсолютно безпідставно", – сказала представниця Верховної Ради в Конституційному суді Ольга Совгиря.
Ольга Совгиря, яка відстоює позицію Верховної Ради в Конституційному Суді, теж може сісти у крісло судді. Її кандидатуру розглядають "слуги".
"Вона дійсно займає принципову позицію. Фахово має всі шанси", – каже Олександр Корнієнко.
Сам каже, ймовірно таки подасться на конкурс, який організовуватимуть знову для першого вакантного місця. У фракціях меншості наголошують – відбутися він має за новими правилами.
"Через механізм залучення іноземних радників, через залучення громадської ради доброчесності, аби додатково до професійних знань, ми мали гарантований механізм непотрапляння сумнівних особистостей до КСУ", – заявив п'ятий Президент і лідер партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко.
Тим часом робота Конституційного Суду від четверга заблокована. Четверо суддів, які не голосували за скандальне рішення про антикорупційне законодавство, відмовилися брати участь у засіданнях, тому нині кворуму в Суду немає.
"Вони тимчасово не беруть участь у засіданнях, але так довго тривати не може. Потрібне системне рішення на рівні закону", – сказав голова правління фундації "DEJURE" Михайло Жернаков.
Голосування за закони, як і обрання другого судді за квотою Верховної Ради, перенесли на наступний пленарний тиждень. Тоді ж збираються розглядати законопроєкт Разумкова, яким депутати хочуть повернути в антикорупційне законодавство норму про електронне декларування.
Ірина Сисак, Олексій Тищенко та Юрій Усік, "5 канал"
