Оголошена президентом Володимиром Зеленським "деолігархізація" України може бути лише спробою сконцентрувати владу в одних руках. Про це мовиться в аналітичному матеріалі видання Euobserver "Україна – авторитарний поворот Зеленського?"
Як вказує автор, третій рік свого президентства Зеленський розпочав із незрівнянно нижчим рівнем популярності та підтримки, тож взявся "перезавантажувати" свої рейтинги, повернувшись до передвиборчої обіцянки боротись із впливом олігархів.
Першим кроком стало блокування трьох телевізійних каналів з орбіти Віктора Медведчука та подальша підозра йому в державній зраді. Лідера ОПЗЖ звинувачують у співпраці з Росією та маніпуляціях з енергетичними активами в окупованому Криму.
У статті зауважується, що вплив олігархів був проблемою для України з перших років незалежності, тому дії щодо стримування такого пливу можна тільки вітати. Втім "деолігархізація" – це гнучка концепція, яку можна по-різному використовувати.
Першим пострадянським лідером, який пообіцяв "ліквідувати олігархів як клас" був Володимир Путін. Проте тоді все звелося до арешту політичних опонентів і закінчилося повним встановленням авторитарної влади.
І є багато ознак, що наміри Зеленського стосуються зміцнення саме особистого авторитету, а не передачі влади народу. Серед таких, наприклад, його готовність легко звільняти службовців, які володіють хоча б номінально незалежними функціями.
До таких можна віднести колишнього керівника Офісу генпрокурора Руслана Рябошапку – він начебто відмовлявся вести провадження згідно із вказівками з Банкової. Або ж ексголову Національного банку Якова Смолія, якого змінили на більш лояльного та слухняного Кирила Шевченка.
Як вказується в матеріалі, міжнародні кредитори вже побоюються повернення до ручного контролю над грошово-кредитною та валютною політикою України, як результату економічного популізму Зеленського. Особливо – якщо рейтинг президента продовжить падати.
Але найбільш тривожним, наголошує автор, є очевидна готовність шостого президента використовувати правоохоронців та суди для просування своїх інтересів і боротьби з політичними опонентами.
Можна згадати і про призначення шкільного друга Івана Баканова керівником Служби безпеки України. І про кримінальне переслідування нардепа Гео Лероса, який оприлюднив докази корупційних оборудок брата керівника Офісу президента. І звинувачення столичного міського голови Віталія Кличка у спробах тиснути на нього після "візиту" оперативників СБУ до його житлового будинку.
Вказується, що хоча міжнародні партнери України привітали прагнення Зеленського зменшити вплив олігархів, але вони також мають ставити серйозні запитання щодо його схильності до централізації влади. А також контролювати, чи дійсно реформи, які просуває чинна влада, є корисними для країни.
"Лише реальний прогрес в обмеженні впливу силових структур на бізнес та створенні дійсно незалежної і справедливої судової системи може покласти кінець корупційному впливу прихованих інтересів, що стримує розвиток України", – резюмується в матеріалі.
Нагадаємо, згідно з останнім опитування SOCIS, в оцінці влади і ситуації в Україні домінують негативні емоції.
