Ліквідація Міністерства захисту довкілля як окремої інституції та відсутність ефективної системи управління можуть у майбутньому призвести до неспроможності держави реагувати на масштабні екологічні виклики. Зокрема, йдеться про відновлення територій після нищівних наслідків війни. Крім того, така ситуація може ускладнити імплементацію екологічних норм відповідно до вимог Європейського Союзу та сповільнити процес євроінтеграції України.
Про це йдеться в дослідженні "Інституційна спроможність у сфері збереження довкілля: оцінка, виклики, перспективи", яке провела МБО "Екологія-Право-Людина". Результати дослідження 12 березня представили під час круглого столу "Екологічне врядування в Україні: тест на спроможність та перспективи реформування", який відбувся в "Укрінформі", передає "Голка".
Екологи проаналізували систему управління довкіллям
Дослідники проаналізували ефективність системи екологічного врядування в Україні, а також оцінили перспективи та темпи виконання завдань у межах переговорного розділу 27 "Довкілля та зміна клімату" у процесі вступу України до Європейського Союзу.
Аналіз державної політики показав, що збереження довкілля не належить до пріоритетних напрямів роботи уряду. За словами виконавчої директорки МБО "Екологія-Право-Людина" Олени Кравченко, відсутність окремого профільного міністерства створює додаткові ризики для захисту довкілля.
"Наразі в Україні є триєдине міністерство, де поєднали економіку, агросектор і довкілля, але екологічні політики несумісні з макроекономічними і аграрними функціями в об'єднаному міністерстві. Зараз система управління фрагментована на різних рівнях, коли різні аспекти екологічної політики реалізують різні органи виконавчої влади, які між собою погано координуються. Десь функції дублюються, десь їх бракує. А система державного екологічного контролю малоефективна. Щодо управління надрами, то воно фрагментоване і це додає корупційних ризиків. Якщо не реформувати модель управління, то екологічна політика маргіналізується і у перспективі екологічні аспекти можуть бути не враховані у процесі відбудови", – наголосила Кравченко.
У парламенті говорять про необхідність реформи
Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко ("Слуга народу") наголосив, що реформа державного екологічного управління є необхідною умовою виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань.
За його словами, для цього потрібен постійний діалог між парламентом, урядом і громадянським суспільством.
"Міністерство захисту довкілля має функціонувати окремо", – заявив Бондаренко.
Голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Євросоюзу Юлія Овчинникова зазначила, що вступ України до ЄС потребує також удосконалення законодавства у сфері збереження природи та створення ефективної системи управління на державному, регіональному та місцевому рівнях.
"Природні території та заповідні об'єкти є важливою частиною національної спадщини, а ефективне управління ними свідчить про рівень розвитку держави та відповідальність суспільства за збереження природи. Водночас сучасна система управління у сфері біорізноманіття в Україні залишається фрагментарною, характеризується дублюванням функцій між органами влади, браком ресурсів та відсутністю ефективних механізмів управління Смарагдовою мережею", – зазначила Овчинникова.
Активісти заявляють про загрози для довкілля
Співзасновниця і голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів наголосила, що інституційну спроможність у сфері збереження довкілля підірвало не лише укрупнення міністерств.
"Рік тому нардепи проголосували за "закон Ігоря Мазепи", яким намагалися легалізувати крадене. На цьому акцентували увагу і громадські організації, і наші партнери – Європарламент і Єврокомісія. Так ліси, узбережжя, культурна спадщина, археологія опинилися під загрозою. Зараз ділки зрозуміли, що Верховний Суд не дасть їм ані бюджетних коштів, ані можливості дерибанити. Автора законопроєкту Ігоря Фріса попереджали, що суди будуть послуговуватися Конституцією. Уже напрацьована якісна судова практика. Отже, ставки ростуть! Тепер голова парламенту Руслан Стефанчук пропонує змінити весь Цивільний кодекс і вже говорять про легалізацію всього, що потрапило в реєстри. Таким чином законотворці не намагаються упередити схеми, не притягають до відповідальності тих, хто організовує дерибани на місцевому і національному рівні, не чіпають "чорних нотаріусів" і "чорних реєстраторів"", – нагадала Федорів.
Вона підсумувала, що влада знищила самостійне Міндовкілля і зараз намагається прибрати останній дієвий форпост у захисті державних інтересів – прокуратуру. За її словами, народні депутати, які розуміють ризики і мають державницькі цінності, мають блокувати таку законотворчість Стефанчука. А щоб скасувати "закон Ігоря Мазепи", вони мають звернутися до Конституційного Суду, адже складали присягу.
Заклики громадських організацій
У МБО "Екологія-Право-Людина" зазначили, що пропозиції та рекомендації, напрацьовані під час круглого столу, стануть основою для подальшої роботи фахівців і діалогу між державними органами, громадянським суспільством та міжнародними партнерами щодо вдосконалення інституційної спроможності органів влади у сфері природоорієнтованого управління довкіллям.
Нагадаємо, понад 130 громадських організацій вимагають від народних депутатів відновити роботу Міндовкілля. У заяві наголошувалося, що злиття трьох міністерств – Міндовкілля, Мінагрополітики і Мінекономіки – в одне матиме негативні наслідки для євроінтеграції.
У листопаді 2025 року антикорупційні органи оприлюднили записи, здійснені під час спецоперації "Мідас", у яких йдеться про те, що учасники корупційної схеми планують об’єднати декілька міністерств в одне.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
