Весна 2022-го, росіяни підійшли впритул до Києва. Наступ тоді тривав із кількох напрямків. Столиця трималася, але російська армія налагоджувала дедалі більше понтонів на північ від міста через річку Ірпінь. Збройним силам треба було діяти і рішення знайшли. Задля оборони Києва підірвали дамбу в селі Козаровичі.
"До нас підійшов командир і запитав, скільки нам треба вибухівки. Я сказав, що багато. Казав, що дасть нам 3000-400 кілограмів. А ми йому: півтори-дві тони. Це – дамба, ви що, її пошкрябати збираєтеся?" – розповів волонтер і військовослужбовець Олександр Карпюк.
Наприкінці лютого дамбу вже намагалися підірвати. Споруда встояла, але вода потроху сочилася і заливала довколишні території. Найліпше її вбирали торф'яники. Другий вибух довершив ефект – майже три тисячі гектарів землі стали непрохідними для техніки. Це один із факторів, завдяки якому Збройні сили зуміли захистити Київ, кажуть військові аналітики.
"Одразу обмежують можливості дії противника в цій зоні. Логістика: не можна здійснювати цілодобове забезпечення з використанням як основних трас, так і рокадних доріг, які проходять біля місця розливу. Це також заважає створювати стабільні зони для розміщення військ у вигляді позицій та вогневих точок", – пояснив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Держави НАТО взялися вивчати український досвід оборони Києва. Кілька країн роблять ставку на болота. Мокравина, вважають, може стати ефективною перепоною від просування російських військ. Над цим серйозно задумалися найперше сусіди росії. Такі, як Фінляндія, Польща, а також – Литва.
"Це не так спосіб вберегтися від наступу, як спрямувати його на прогнозовані напрямки. Тобто позбавити ворога можливості маневрування. Пам'ятаєте перші тижні вторгнення, коли росіяни на півночі мусили рухатися лише твердими дорогами. Як тільки з'їжджали десь на ґрунтові дороги чи у поле, то грузли", – зауважив військовий історик і професор Нацакадемії сухопутних військ ім. Сагайдачного Андрій Харук.
Південь Литви, кордон із Білоруссю. Ситуація тут дуже напружена вже не один рік. Кожен десятий метр литовської землі – це болота. Литва береться за відновлення мокравин, це – пілотний проєкт, на нього наступного року планують витратити десь зо 10 мільйонів євро. Плани амбітні – відновити 40 тис гектарів боліт. А от у Фінляндії ще дужчі очікування. Країна також вирішила використовувати мокравину як природну перепону від вторгнення чужаків. Остерігатися є чого – росія під боком. Фінляндський уряд співпрацює з науковцями, вони мають дослідити території на сході країни. Робочу групу вже створили.
"Фінляндія завжди вміла використовувати болота, водойми та інші особливості місцевості для організації нашої оборони. Завдяки цьому проєкту ми зробимо конкретні кроки для поєднання безпеки з екологічними цілями. Відновлення особливостей місцевості у східних прикордонних регіонах певною мірою принесе користь як біорізноманіттю, так і обороні", – наголосив міністр оборони Фінляндії Антті Гаккянен.
Польща також серйозно взялася за укріплення кордонів із росією та Білоруссю. Програма називається "Східний щит". Спочатку Варшава робила ставку на фізичний захист державної межі, тобто зведення парканів, захисних валів тощо. Тепер поляки готові просити допомоги й у природи: започатковують програми зволоження боліт.
Журналіст:
– Вони прокладали дороги, намагалися укріпити кордон, поліпшували інфраструктуру прикордоння. Це була помилка чи на той час це виправдано?
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко:
– На жаль, це була помилка. Тому що останні 30 років Європа була в омані, що росія не нападе.
Відновлення боліт – це не лише про безпеку, а й про захист довкілля. Саме тому європейські країни можуть розраховувати і на допомогу з Брюсселю. Євросоюз залишається відданим боротьбі зі змінами клімату. А відновлення боліт – це ефективний спосіб спробувати зупинити перегрівання планети. Екосистема мочар добре вбирає вуглець, надмірне виділення якого і є основною причиною змін клімату.
"Рештки відмерлих рослин падають на дно. Там постійно є вода і обмежений доступ кисню, ці рештки не розкладаються. І цей вуглець не виділяється назад в атмосферу, він муміфікується. І завдяки цьому на болотах утворюється торф", – зазначив еколог і фахівець зі збереження екосистем ГО "Екодія" Богдан Кученко.
Багновища займають лише приблизно 2% території України. На це є як природні причини, так і людське втручання. Особливо за часів совєцької окупації, коли величезні масиви боліт осушили. Це заподіяло довкіллю України величезної шкоди. Зміни клімату держава вже давно відчуває: екстремальні спеки влітку, нашестя сарани, різке падіння рівня води в сільських криницях. Осушені мочарі також є дуже вразливими до вогню: пожежі на торф'яниках важко загасити.
"Ось ці кілька відсотків утримують у світлі удвічі-тричі більше вуглецю, ніж усі ліси разом. У принципі, в Україні теж таке саме можна сказати. Попри те, що лісів у нас десь удесятеро більше, ніж боліт за площею", – додав Богдан Кученко.
Крім того, болота можуть запобігати повеням, також вони є природними фільтрами для очищення води. За даними Всесвітнього фонду дикої природи, за сто років Україна втратила 1 мільйон гектарів мочарів. Тепер найбільше боліт у Рівненській, Волинській та Чернігівській областях. Тобто у примежжі з Білоруссю та росією. Тому відновлення багновищ і для України є не лише способом захисту довкілля, а й елементом національної безпеки.
"Одним пострілом можна убити двох зайців, може, це звучить трішки неекологічно. Але тут якраз можна подумати і про екологію, і про захист країни", – наголосив Олександр Коваленко.
Україна вже має кілька вдалих локальних прикладів відновлення боліт. Але здебільшого це була ініціатива не держави, а природоохоронців. Як, скажімо, повторне зволоження заповідника "Заливки" на Львівщині. А втім, держава досі не розробила національну стратегію відновлення та збереження боліт. Хоча перші кроки країна робила ще 5 років тому – у межах реформи земельного кодексу. Уряд мав розробити спеціальну постану, однак цього й досі не сталося. Тому держава законодавчо захищає лише ті болота, що входять до заповідників.
Сергій Барбу, Орест Пона, "5 канал"
This article was developed in the framework of the project "Digging More Deeply: Climate Investigations in EaP Countries", supported by Journalismfund Europe and organised by n-ost e.V.
Раніше повідомлялося, що росіяни заявляли про нібито удар HIMARS по дамбі Бєлгородського водосховища. Пізніше "Мадяр" підтвердив успішну операцію ЗСУ.
Читайте також: Підрив дамби в Бєлгороді ускладнив наступ ворога на Вовчанськ – яким чином
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
