Конституційний Суд розпочав розгляд справи, що стосується депутатської недоторканності. До служителів Феміди з клопотанням звернулися 59 нардепів, які просять роз'яснити положення головного закону щодо аудіо- та відеоспостереження за депутатами.
На пленарному засіданні Конституційного Суду зачитували думки правоохоронців, прокуратури та Служби Безпеки щодо статей 62-ї та 80-ї Головного Закону, які стосуються депутатської недоторканості. Позивачі ж вважають, що стежити за нардепами можна лише з дозволу Верховної Ради, яка має погодитися на проведення слідчих дій.
"Мені імпонує саме позиція Служби безпеки України. Вони вважають, як і народні депутати, правильно розуміючи тлумачення, що без згоди Верховної Ради не можна проводити і застосовувати норми кримінально-процесуального закону", – повідомив постійний представник ВР у Конституційному Суді Анатолій Селіванов.
Як приклад, наводять справи депутатів Максима Полякова та Борислава Розенблата, щодо яких детективи НАБУ здійснювали аудіо- та відеоспостереження за підозрою у махінаціях із бурштином. Водночас, у Конституційному Суді кажуть, що є певні винятки, за яких слідчі дії щодо нардепів можливі.
"Європейський суд з прав людини зазначив, що існування законодавства, що дає повноваження на здійснення та спостереження і листування поштовими відправленнями телефонними розмовами є у виняткових випадках необхідними для демократичного суспільства, саме в інтересах національної безпеки, або для запобіганню безладдю, або вчиненню злочинів", – пояснив суддя-подавач Михайло Запорожець.
Нагадаємо, 7 червня КС визнав конституційним внесений народними депутатами законопроект №6773 "Про внесення змін до Основного закону в частині скасування депутатської недоторканності".
