Історичне рішення і загрози його торпедувати: чи готові політики захистити закон про мову

Прийняття закону про мову 5 канал
Цього закону Україна чекала 28 років, переконують його автори. Тим часом Росія активує усі можливості в Україні і підключить союзників в тій же Угорщині

Історична подія, до якої йшли десятки років, а реалізовували в середині парламенту від 2016. Верховна Рада ухвалила закон про державну мову. І хоча в площині відповідальності за порушення норм закону багато порізали – щось відтермінувлаи на два роки, щось на п'ять – певна віха в битві проти русифікації поставлена. Природньо, антиукраїнські сили в парламенті і поза ним обіцяють закон потопити. Ясна річ, Росія активує усі можливості в Україні і підключить союзників в тій же Угорщині. Тепер питання, чи готові проукраїнські політики і громадське середовище захистити здобуток. 

Рекордні 2082 правки від опоблоку. 4 поспіль пленарні тижні. І законопроект готовий до ухвалення в цілому.

"Відставте політичні свої передумови. Мова об'єднує! Мова це перемога!" – звернувся до нардепів спікер Андрій Парубій.

25 квітня назвуть історичним днем у Парламенті. Законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної підтримали 278 народних обранців. Незліченні поправки від "Опоблоку" не завадили.

Цього закону Україна чекала 28 років, переконують його автори. Хоч і з деякими труднощами, але ухвалити головний документ про державну мову народним обранцям не завадила хитка політична ситуація в країні.

Проголосувати і таким чином увійти в історію у депутатів наполегливо вимагала вулиця. У вирішальний день під Радою активні українці допомагали їм не схибити і захистити солов'їну.

"Я люблю українську мову", – каже дівчинка із прапором. 

"Для мене це дуже важливо аби тут всі розмовляли українською", – каже одна з киянок.



Із синьо-жовтими прапорами, у вишиванках та з гаслами на підтримку української, на площі перед парламентом стояли активісти, поки не отримали бажане.

"Там де є українська мова, туди не ходять російські танки", – переконана одна з киянок. 

А голова українського Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович каже: "Путін використовує російську мову, як зброю проти України. Ми повинні захищати Україну теж зброєю, і цієї зброєю має бути українська мова". 

Митці, літератори, видавці, музиканти, волонтери, військові, журналісти, державні та церковні діячі – усі спонукали депутатів голосувати.

"Україна чекає закону про державну мову", – говорила письменниця Оксана Забужко.

"Бувають сторінки, які важкувато перегорнути, і такою сторінкою є закон про державну мову", – зауважував видавець Іван Малкович.

Нині, коли цю сторінку нарешті перегорнули, Іван Малкович, який одним із перших почав друкувати дитячу літературу українською, наголошує: закон хоч і захищатиме мову, але до цієї справи кожен українець має долучитися особисто.

"Ттут народилися слова жито, пшениця, човенце, кохання. Ніде нема в іншому просторі цих слів, вони тут народилися, ми їх тут мусимо захисти, леліяти і передати-передати в далекі покоління", – каже директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович.

Розповідає, нині українська мова, як і українська книга, річ звична, аніж у далекому 1992-му, коли видавництво почало працювати та друкувати літературу солов'їною. Але справжній бум почався на початку 2000-х, разом із виходом серії романів про Гаррі Поттера видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", україномовний переклад яких вважається одним із найкращих у світі.

На цих книжках виросло молоде україномовне покоління, каже видавець: "Багато діток в Україні зовувалися через книжки про Гаррі Поттера, і коли вони читали там 5-й том на 800 сторінок, то вони були безстрашні перед будь-якими книжками, вони хотіли читати, ця книга розв'язувала читання".

Як читати, так і розмовляти українською, – вибір кожного, впевнений Іван Малкович, але зауважує, "мови" за останні роки добряче побільшало і закон лише утверджує її на законодавчому рівні.

"Зараз піде дуже велика чорна аргументація та перекручення фактів, на цей закон будуть казати, що він дискримінаційний. Тому треба завжди доносити що цей закон нормальний, що він просто захищає українську мову в українській державі", – каже Малкович.

Ані насильної українізації, ані переслідувань за незнання мови в ухваленому законі немає.

Щодо змін, то тепер володіти українською повинен кожен громадянин держави, і той, хто хоче ним стати. Знання мови перевірятимуть в усіх претендентів на чиновницькі посади. Українська стає мовою сфери обслуговування, освіти, науки, культури, зокрема масових публічних заходів.

Як приймали закон про мову
Як приймали закон про мову5 канал

Солов'їної на центральному телебаченні теж стане більше - 90%, а в регіонах – 80%. Таких показників канали мають досягти за 5 років. У онлайн-медіа – головна сторінка теж державною. Норма набуде чинності за 2,5 роки.

Як приймали закон про мову
Як приймали закон про мову5 канал

Вимоги до рівня володіння українською визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови, дотримання закону – уповноважений із захисту держмови. За 3 роки запровадять і штрафи, але стосуватимуться вони лише службовців і посадовців. А для вивчення мови в регіонах держава зобов'язалася відкрити безкоштовні навчальні центри.

Як приймали закон про мову
Як приймали закон про мову5 канал

Павло Гриценко, директор інституту української мови НАН, переконаний: "Бути без закону про мову – це ганебно. Держава не може існувати без закону про мову".

Разом із українцями, за вивчення мови мають взятися й представники нацменшин, наголошує мовознавець Павло Гриценко. Бо незнання української віддаляє їх від суспільства.

"Національні меншини, що живуть в Україні, приймуть українську мову як засіб інтеграції, і засіб входження у соціум загальноукраїнський, тим менше у нас буде отих анклавів, які на рівні гетто існують, коли діти угорські, румунські, болгарські, не можуть здати ЗНО з української і вони фактично виштовхуються з українського суспільства", – каже Гриценко.

З одного боку Україна повинна створити умови для їхнього особистісного розвитку. А нацменшини натомість мають поважати і приймати українську мову як державну.

"Чим ми спокійніше, вдумливіше, зваженіше підійдемо до цієї проблеми, тим швидше ми позбудемося оцих фобій, тим швидше ми позбудемося ситуації, коли навколо питань мови відбуваються спекуляції", – впевнений науковець.

Спекуляціями на мовну тему українські політики не гребували з часів Незалежності країни. Другий президент Леонід Кучма часто говорив про намір надати російській статусу другої державної. Але не сталося. Його наступник Віктор Ющенко взяв курс на українізацію, проте до мовного закону непідконтрольний парламент так і не дотиснув. Подалі від державної пішов у своїй політиці нинішній утікач Віктор Янукович. За його патронатом ухвалили закон "Про засади державної мовної політики", який охрестили законом Ківалова-Колесніченка. Цей документ значно розширював права російської і спровокував мовний майдан.

Торік закон Ківалова-Колесніченка Конституційний суд визнав неконституційним і… утворився вакуум. Допоки у четвер парламент чи то під тиском суспільства, чи під ідеєю державної мови не затвердив один із ключових для основ держави законів.

А Президент України Петро Порошенко наголосив: "Я підпишу закон щойно він надійде мені на підпис. Зауважте, що ухвалення закону ми свідомо винесли за рамки виборчої кампанії, бо насправді він не про вибори, він про мову, нашу українську мову".

Як приймали закон про мову
Як приймали закон про мову5 канал

Так, на 28 році незалежності Україна залишить в минулому мовну політику УРСР і почне жити за своїм законом. Після його запровадження, мовне питання має всі шанси зникнути з переліку тем, якими торгують і маніпулюють під час виборчих сезонів.

Як приймали закон про мову
Як приймали закон про мову5 канал

Як приймали закон про мову
Як приймали закон про мову5 канал

Як приймали закон про мову
Як приймали закон про мову5 канал

Ірина Сисак, Олена Сорокіна, "Час. Підсумки тижня"

Дивіться також фотогалерею за темою:

Рада рада: найяскравіші реакції на ухвалення мовного закону – ФОТО

Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
Прийняття мовного закону у Верховній Раді
/
Прийняття мовного закону у Верховній Раді

 

Попередній матеріал
Гімн України у Празі та зростання явки в Туреччині й Литві: як голосують українці за кордоном – включення
Наступний матеріал
Сутички в Харкові та майже 200 затриманих в Парижі: як в Україні та світі відзначили першотравень – огляд
Loading...