Глава комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, що перший варіант проєкту закону 2571, так званого "анти-Коломойського закону", був поданий Кабміном, потім був "поданий до нього альтернативний законопроєкт, і зараз обговорюється в комітеті". Про це повідомляє "НВ Бізнес".
Гетманцев стверджує, що ніхто не сперечається з нормою про гарантії неповернення виведених із ринку банків колишнім власникам. Але, що стосується визначення компенсації, то, прописавши його чітко в законі, це буде порушенням Конституції України.
"Я вважаю, що повинен бути суд, наш український суд, який має прийняти рішення. А укладання будь-яких алгоритмів, що обмежують дискреції суду, я вважаю неконституційним", – сказав він.
За словами Гетманцева, у суду є всі можливості визначити розмір компенсації, і якщо необхідно, то суд може вимагати міжнародний аудит.
"У нього є для цього всі ті ж інструменти, які є і в інших справах. Будь ласка, замовляй експертизу. Не подобається тобі ця експертиза, замовляй рецензію на експертизу або іншу експертизу", – сказав депутат.
Щодо юрисдикції розгляду подібних справ, на думку Гетманцева, це буде залежати від того, що буде оскаржуватися.
"Якщо ми говоримо про господарські відносини, то, напевно, це господарський суд. Але в адміністративному теж можна розглядати ці справи, якщо вони пов'язані з визнанням недійсним акта держорганів", – сказав він.
Гетманцев підтвердив інформацію джерела "НВ Бізнес" про те, що поки що немає готової версії проєкту закону 2571, яка б повністю влаштовувала обидві сторони: владу і МВФ.
"Ми дуже поважаємо позицію наших партнерів з усіх питань, ми поважаємо, ми дискутуємо, ми в діалозі, однак ми ще більше поважаємо позицію нашої країни. І якщо якесь рішення виявляється неконституційним, то ми, найімовірніше, не зможемо прийняти неконституційне рішення. Тому ми дискутуємо цей закон у комітеті із залученням Кабміну. Ми працюємо над тим, щоб була якась версія, скажімо так, компромісна, але її ще немає. Все, що там якось "вивалювалося" в пресу через що-небудь, це були просто якісь робочі варіанти без ніякого статусу взагалі", – сказав він.
Нагадаємо, шостий апеляційний суд Києва за клопотанням "ПриватБанку" призупинив розгляд скарги на рішення Окружного адміністративного суду про скасування націоналізації "ПриватБанку" до розгляду у Великій палаті Верховного Суду справи за позовом сім'ї Суркісів.