Запровадження персональних санкцій проти п'ятого Президента України Петра Порошенка відбулося з грубим порушенням законодавства та компетенцій державних органів, а тому Указ Президента № 81/2025 мав бути скасований. Про це у своїй окремій думці заявив суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, ексочільник КАС Михайло Смокович, висловивши категоричну незгоду з рішенням колегії.
На думку судді, вся процедура запровадження обмежень була викривлена від самого початку, оскільки в її основу поклали документ відомства, яке взагалі не мало права його ухвалювати.
Держфінмоніторинг вийшов за межі компетенції
Михайло Смокович звернув увагу на те, що Державна служба фінансового моніторингу України перебрала на себе невластиві їй функції. Відомство вирішило дати оцінку державній та політичній діяльності Порошенка у періоди, коли той обіймав посади міністра закордонних справ та президента України.
Суддя наголосив на двох принципових моментах:
- Відсутність повноважень: Держфінмоніторинг має право аналізувати лише фінансові операції, а не політичні процеси чи події загальнодержавного масштабу.
- Порушення закону: У разі виявлення підозрілих фінансових дій служба зобов’язана передавати матеріали правоохоронцям або розвідці. Натомість Держфінмоніторинг без жодних правових підстав надіслав лист із відомостями з кримінальних проваджень напряму до мінекономіки.
Замість того щоб відхилити документ від неналежного джерела, виконавчі органи влади просто розтиражували його, підкреслює Смокович:
- Мінекономіки без власного аналізу перенесло тези з листа у проєкт урядового розпорядження.
- Кабінет Міністрів затвердив ці пропозиції для РНБО, навіть не спробувавши оцінити адекватність джерела чи суть обвинувачень.
- РНБО та президент ухвалили кінцеве рішення на основі ресурсу, який юридично не мав права формувати подібні висновки.
"Обставини, які нібито лягли в обґрунтування рішення, зафіксували органи, жоден з яких з огляду на свою компетенцію не міг виявити і проаналізувати ці відомості. Без законної підстави для внесення пропозицій усі наступні рішення суб'єктів владних повноважень позбавлені легітимності", – підсумовує суддя.
Михайло Смокович резюмував, що сукупності цих процесуальних та законних порушень цілком достатньо для визнання дій влади неправомірними, а отже – позов Петра Порошенка підлягав задоволенню в повному обсязі.
Водночас, головуюча суддя Касаційного адмінсуду Олеся Радишевська також опублікувала окрему думку у справі п'ятого президента України. Суддя зауважила, що рішення щодо санкцій проти Порошенка не має фактичного підґрунтя.
Незважаючи на наведені аргументи, 10 липня 2026 року більшість суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалили рішення відмовити в задоволенні позову.
Як раніше повідомляв 5.UA, чільнику Держфінмоніторингу Філіпу Проніну закидають сумнівну незалежність та використання підконтрольного державного органу для політичних цілей. Про це повідомляла низка українських громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив (ЛЗІ) у звіті для Єврокомісії, де викрили політичні переслідування через запровадження санкцій проти лідера "ЄС" Петра Порошенка.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
