Чи можна використовувати орендовані ділянки в урочище Китаїв? Коріння суперечки зараз лежить в різному розумінні кордонів археологічної пам’ятки, розташованої там. Учора у Київській міськраді на обговоренні петиції №12969 щодо "захисту поселення в Китаєві" стало очевидним – досягнути компромісу дозволить дослідження науковців і висновки Міністерства культури, які на них базуватимуться. Адже навіть серед активістів немає згоди щодо долі ділянок.
Якщо спиратись на єдиний нині існуючий документ – проєкт охоронних зон від Держслужби національної культурної спадщини – то орендовані ділянки знаходяться за кордоном історично значимої території. Поселення, або посад, існування якого доводять автори петиції, навіть не внесено до назви пам'ятки – "Китаївське городище та курганний могильник", на чому акцентував голова ГО "Спадщина Китаєва" Сергій Корженевський. Інші ж активісти стверджують зворотне, посилаючись на часткове шурфування спірних ділянок. Єдине, що може примирити сторони – висновки науковців.
"Чи є там пам’ятка, чи немає, можна сказати тільки після дослідження Державного інституту археології. Досліджувати має саме він – він має відповідну акредитацію і 100% довіру. Щоб не було жодних маніпуляцій", – зазначив голова Постійної комісії з питань збереження та захисту культурної спадщини Ярослав Федоренко.
Але деякі громадські активісти ставляться до цього з занепокоєнням. За їхнім твердженням розкопки зруйнують пам’ятку. Але як тоді взагалі визначити, чи вона там є? Без дослідження не можна з точністю сказати, чи мають ділянки археологічну цінність, містячи сліди "поселення". Компромісом можуть стати сучасні методи, про які розповів науковий співробітник Інституту археологї НАН України Іван Зоценко.
"Існують неінвазивні методи дослідження. Геомагнітні радари, як було, наприклад, в Богоявленському соборі. Якщо ви хочете зобов’язати користувача вкласти меценатські кошти в дослідження, то можна використати їх. Для цього копати й втручатись в культурний шар непотрібно", – зазначив співробітник Інституту археологї НАН України Іван Зоценко.
Тож на одній шальці терезів зараз – консервація території, навіть без досліджень, з іншого – створення культурно-туристичного простору поряд з вже визнаним кордоном пам’ятки, яке враховуватиме рекомендації Мінкульту та науковців. Згоду фінансувати його створення та всі попередні археологічні дослідженні вчергове підтвердили представники девелопера.
