Вирощування маленького мозку, дослідження ролі океану у зміні клімату, а також усього живого, що мешкає у водоймі та на суші. Це повсякдення українських науковиць. І от вражаючі історії чотирьох із них розповіли у документальних роликах. Це проєкт "Науковиці" громадської організації INSCIENCE. Акцент зробили саме на жінках, бо, розповідають, багатьом дівчаткам у здійсненні мрії стає на заваді стереотип, який і досі живе у пострадянському суспільстві, що наука – нібито справа чоловіча. Журналістка "5 каналу" зібрала історії жінок, які цей стереотип зламали.
Дослідження тварин, вивчення нейробіології та внутрішніх хвиль. Який він, світ української науки? Дивовижний і повен можливостей, якщо у себе повірити. Це меседж проєкту "Науковиці" про українських жінок у науці, аби надихнути молодь обирати наукові спеціальності. Математикиня Катерина пояснює, що таке внутрішні хвилі: через різницю солоності, густини та температури вода на поверхні та дні водойми перемішується.
"Якщо ми уявимо собі океан як філіжанку кави з вершками і ложкою яка цю воду перемішує. Ось внутрішні хвилі у нашому океані відіграють таку роль океанічної ложки", – розповідає математикиня Катерина Терлецька.
І ось ця ложка може бути не лише океанічною, адже подібні фізичні явища є і в інших водоймах. Навіть в озерах. Катерина науково пояснила те, що так довго обростало містикою – феномен лохнеського чудовиська.
"Ані пташки, ані рибки нема, а ми бачимо такий слід, як від корабля. Взаємодія цих хвиль з кінцями озер може викликати підводні струмені", – додає Катерина Терлецької.
Тим, що на глибоководді захоплюється і Оксана – морська біологиня, яка вивчає китів, дельфінів та тюленів. Дівчина на зв'язку зі станції "Академік Вернадський" в Антарктиді. Жінок не включали до складу експедиції два десятки років, але українська науковиця – одна з небагатьох, яка потрапила на холодний континент.
"Мені пощастило, що я зайняла якусь свою нішу, яка була не зайнята і мій досвід виявився дуже корисним і доречним тут. Це вже моя друга зимівля", – наголошує морська біологиня Оксана Савенко.
Зоологиня Марина співзаснувала притулок, у якому рятує ведмедів від жорстокості. Ведмежата раніше мешкали у контактному звіринці. Поки були маленькими – відвідувачі робили з ними світлини, приносивши власнику дохід. А коли тварини стали непотрібними – намагалися їх позбутися.
"Якщо дитинчата, і ми врятували рано, і в них більше психологічні проблеми через відлучення від матері. То, наприклад, в Чади, нашої 24-річної ведмедиці, вона вже сліпа, в неї маже немає зубів, в неї дуже багато проблем зі здоров'ям, тому що цирк забрав у неї все життя", – зауважує зоологиня Марина Шквиря.
Врятувати життя людські намагається Віра. Вона нейробіологиня.
"Я зараз працюю з дуже-дуже серйозним захворюванням, яке викликає епілепсії у дітей. Робота над таким дослідженням, можливо, в ідеалі колись допоможе колись знайти кращі підходи до терапії, щоб можна було допомогти більшій кількості дітей", – підсумувала нейробіологиня Віра Євремова.
Лідія Середюк, Ольга Сошенко, "5 канал"
Читайте також: Унікальні винаходи є, а фінансування немає: як живе та розвивається наука в Україні
