Науковці
Науковці 5 канал

Унікальні винаходи є, а фінансування немає: як живе та розвивається наука в Україні

Читайте по-русски
Цього року з бюджету на фінансування проєктів пішло майже 700 мільйонів гривень

Дезінфікувати стіл, ручку від дверей чи екран телефона – звична справа під час пандемії. А що якби поверхні були зроблені з матеріалу, що "відштовхує" віруси? Доктор технічних наук Максим Юрженко розповідає про винахід групи українських науковців.

"Завдання проєкту – створити матеріали, які дозволять друкувати ці ручки з антимікробною та противірусною дією", – пояснює доктор технічних наук, завідувач відділу електрозварювання ім. Патона НАНУ Максим Юрженко.

Ось на цьому 3D-принтері просто у нас на очах друкується пластикова ручка для медичних щипців. До матеріалу, з якого зроблений інструмент, жоден вірус уже не причепиться, запевняє науковець. Усе завдяки антимікробним властивостям наночастинок срібла.

На більшому 3D-принтері – більша площа. А отже, можна надрукувати будь-яку антимікробну поверхню – стіл, поличку чи дверну ручку у вагоні метро чи поїзда, кажуть розробники.

"Та будь-де, оскільки ми можемо надрукувати будь-яку фігуру, предмет, деталь, які можуть мати антимікробні противірусні властивості", – каже наукова співробітниця відділу зварювання пластмас, провідна спеціалістка в галузі адитивних технологій (3D-друку) пластмас Ольга Масючок.

Реалізувати актуальну під час пандемії ідею вдалося, бо отримали грант Національного фонду досліджень. Він дає державні кошти на конкретні дослідження перспективних учених. За 6 мільйонів гривень команда Інституту електрозварювання створила нову лабораторію з сучасним обладнанням.

"Ви знаєте, вони можуть все, абсолютно. Цього року всі щасливчики: і соціогуманітарії, і біологи, і фізики", – переконує виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька.

Цього року з бюджету на фінансування проєктів пішло майже 700 мільйонів гривень. У фонді пояснюють: якби ці кошти пустили на утримання наукових інститутів – про реальні проєкти довелося б забути.

"Основна ідея, що розподіл коштів відбувається виключно на конкурсній основі, високий success rate, ми інвестуємо в найкращі ідеї, які добираються самими науковцями", – зауважує виконавча директорка Національного фонду досліджень України.

За два роки реальні кошти одержали понад дві сотні науковців. Серед грантоотримувачів – Інститут молекулярної біології та генетики НАН України. Ще на початку пандемії тут розробили власні комбіновані тест-системи для діагностики не лише коронавірусу. Утім держзамовлення не дочекалися. Учені цього ж інституту в жовтні повідомили: віднайшли речовини, які впливають на перебіг COVID-19 й запобігають гострому запаленню легень під час хвороби.

Гроші і любов до своєї професії – дві складові, які потрібні українським молодим науковцям. І якщо другого не позичати, то на оплату своєї праці молоді фахівці скаржаться і шукають реалізації за кордоном.

"Дуже багато людей ми просто втрачаємо. От свіжий приклад: кандидат наук уже оженився і полишив нас, бо йому треба годувати родину. Ну що ти поробиш... Змушені були відпустити", – розповідає доктор фізико-математичних наук Георгій Фірстов.

Георгій Фірстов – доктор фізико-математичних наук. Він проводить нам екскурсію довгими темними коридорами київського Інституту металофізики.

Науку тут творять із чотири сотні людей. Більшість – поважного віку. Молодих втримати довго не вдається – зарплатня вченого-початківця після інституту – приблизно 7 тисяч гривень.

"Науковці, які зараз тут працюють, точніше та молодь – це диваки, які цікавляться наукою. Це ті диваки, які ще лишаються", – жартує завідувач відділу фізики міцності та руйнування, член-кореспондент НАНУ Сергій Катречко.

"Ясних завдань перед наукою на рівні державною ніхто не ставить", – констатує голова Наукового комітету Нацради з питань науки і технологій, член-кореспондент НАНУ Олексій Колежук.

"Чи дочекаємося "Великого дослідництва" – статтю з такою назвою нещодавно опублікував член-кореспондент Національної академії наук. Вважає: розробки вчених державі не потрібні. За даними ЮНЕСКО, Україна витрачає на науку менше як 1% ВВП. Це менше, аніж Польща, Угорщина та Росія.

"У нас немає оцієї проміжної ланки, яка підхопить після академічної науки. Якщо йде якась розробка – академічна наука має якісь ресурси для того, щоб дійти до якогось місця, далі хтось повинен підхопити", – наголошує експерт.

Підприємства, які б зацікавилися винаходом, шукає зараз і ця команда молодих науковців. Максим Юрженко пригадує: 11 років тому отримав пропозицію працювати в США. Однак передумав – і залишився в Україні. Нині не жалкує. Та таких як він небагато – за останні 10 років молодих учених лише в стінах Національної академії наук поменшало на третину.

Ганна Рибалка, Віктор Сніжко та Дар'я Воронкова, "5 канал"

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Попередній матеріал
У Львові від коронавірусу померли 23-річна вагітна і молодий чоловік
Наступний матеріал
Гео Лерос повідомив, що до нього прийшли вручати підозру: подробиці
Loading...
Після шести місяців у космосі астронавти місії SpaceX повернулися на Землю

Після шести місяців у космосі астронавти місії SpaceX повернулися на Землю

Чи існує "червона смородина": які слова росіяни "запхали" в українську мову – і чому їх час забути, як страшний сон

Чи існує "червона смородина": які слова росіяни "запхали" в українську мову – і чому їх час забути, як страшний сон

Цукерберг офіційно оголосив про перейменування Facebook: подробиці

Цукерберг офіційно оголосив про перейменування Facebook: подробиці

Рада ухвалила закон про перезапуск індустріальних парків – що має змінитися

Рада ухвалила закон про перезапуск індустріальних парків – що має змінитися

На Хмельниччині археологи знайшли свинцеву печатку ХІІ століття – фото, відео

На Хмельниччині археологи знайшли свинцеву печатку ХІІ століття – фото, відео

Україна купила у Британії криголам для місій в Антарктиді

Україна купила у Британії криголам для місій в Антарктиді