У Харківському університеті рятують унікальну колекцію безхребетних. Її збирали понад пів століття з різних куточків світу. Є тут і унікальні екземпляри з Антарктиди, чиє походження сягає ще часів динозаврів. На початку повномасштабної війни колекцію вивозили на захід України. Пізніше повернули до Харкова. Але науковці зіштовхнулися із новою проблемою – відключеннями світла. Бо колекцію можна зберігати лише у холодильниках з наднизькою температурою. Більше дивіться у сюжеті журналістки "5 каналу" Оксани Нечепоренко у випуску новин.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Це так звана п'явка-динозавр, це найбільша в світі пэявка. Її довжина більше 30 см, вона живе в Антарктиці. Вона має таку незвичайну поверхню тіла, таких от багато виростів на тілі. Якась вона така шерстиста", – показав екземпляр професор кафедри зоології та екології тварин Сергій Утєвський.
Те, що пращури цієї дивної тваринки бачили динозаврів, харківські вчені дізналися, дослідивши її ДНК. Це лише один з унікальних екземплярів, які зберігають у цій лабораторії.
"Це от знаменита п'явка Теробделіна Вернацького. Вона названа на честь Володимира Вернацького, засновника НАН України. Вона теж з Антарктики походить, є паразитом антарктичного іклача. Це дуже цінна промислова риба. Але їхні паразити були невідомі для науки. Ми описали цей новий для науки вид у 2021 році", – додав професор.
Колекція п'явок харківських науковців не має аналогів у світі. Вона входить до збірки безхребетних із понад п'яти тисяч істот. Їх зібрали чи не з усієї планети. Зберігають колекцію у холодильниках.
"Вони зберігаються в нас тут у таких пробірках. Це такі стандартні пробірки, там в середині спирт 96 градусів. У середині зберігається сам зразок і етикетка з інформацією про походження", – зауважив вчений.
На початку повномасштабної війни колекцію довелося вивезти з Харкова. росіяни могли знищити унікальні зразки, які збирали понад півстоліття.
"Тут така була ситуація, що краще було звідси… Вивозили. Потім ми повернули сюди і зберігаємо тепер ось у цих холодильниках. Але проблема з цими блекаутами – відключеннями електроенергії", – зізнався Утєвський.
Щоб зберегти зразки для досліджень, температура у холодильникам не має перевищувати мінус 20 градусів. Улітку, розповідають науковців, це стало проблемою через тривалі знеструмлення.
Читайте також: Для життя на Марсі людям треба буде змінити ДНК.
"Молекули ДНК залишаються непошкодженими і їх можна досліджувати різними молекулярними методами, наприклад, методами полімеразної ланцюгової реакції", – пояснив професор.
У харківській лабораторії біологи досліджують походження видів на молекулярному рівні. Тож живлення потрібне і для високоточних приборів, які виділяють ДНК.
"Оці термостати, ампліфікатори, вони працюють десь дві-три більше годин і якщо під час усієї роботи щось трапиться з електроенергією, звичайно, це буде недобре і для зразків, і для цього приладу", – показав учений.
Щоби вберегти унікальний науковий скарб та обладнання, університет встановив у лабораторії систему безперебійного живлення.
"Він дозволяє працювати нашій лабораторії два-три дні без електрики централізованої. Він заряджається і коли вимикається електрика централізована, він автоматично подає струм в нашу мережу", – показав блок живлення науковець.
Учені беруть участь у трьох міжнародних проєктах і допомагають із дослідженням колегам з інших країн. До роботи з виділення ДНК залучають студентів біофакультету. Вони допомагають створювати онлайн-каталог унікальної колекції.
"Розкладуємо в пробірки зразки, які були зібрані з різних місць, систематизуємо, робимо їм етикетки, тобто, де, що і ким було знайдено", – розповіла студентка другого курсу біологічного факультету Марія Гусєва.
Такий досвід для студентів є безцінним. Адже всі лекції у Харківському університеті через війну проходять онлайн. Тож саме на практиці студенти можуть вживу попрацювати з унікальними екземплярами.
Оксана Нечепоренко, Антон Авіжас, Харків, "5 канал".
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
