Науковий прорив – компанія Ілона Маска вживила чіп у мозок людини, яка не може рухати кінцівками. Він має допомогти відновити втрачені можливості. Поки що за експериментом уважно спостерігають науковці. Якщо все вийде, то це відкриє нові можливості в медицині. Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Таїсії Попової.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Перший пацієнт почувається добре після імплантації пристрою. У понеділок йому в голову вживили чіп. Науковці чекають, що він допоможе паралізованому чоловікові відновити рухи. Чіп завбільшки з монету, і призначений для імплантації в череп. Він має працювати як телепатія. Людині достатньо просто подумати – і вона зможе реалізувати свої бажання. Першими користувачами будуть ті, хто втратив можливість користуватися своїми кінцівками. А в майбутньому за допомогою чіпа можна буде керувати смартфоном чи комп'ютером, сподіваються науковці.
"Мозок посилає сигнали, які йдуть від однієї клітини мозку до іншої, він одного нейрона до іншого. Коли ці сигнали передаються, ви можете спостерігати електричну активність. Спостерігати за нею можна за допомогою нерва. А далі за допомогою електродів, які ви імплантуєте в мозок, ця інформація передається на чіп", – розповіла президентка Британської асоціації нейронаук Тара Спірс-Джонс.
Компанія шукала пацієнтів ще з вересня. Це люди з травмами спинного мозку та паралізованими кінцівками. Поки що експеримент відбувається успішно. За всіма змінами пильно стежать науковці.
Читайте також: "Захоплення росією нових українських територій буде без жертв": відірваний від реальності Маск дав нові поради Зеленському.
"Хірургія мозку має великий потенційний ризик. Може статися крововилив у мозок. Можуть бути судоми. Тому я думаю, що ми повинні пам'ятати, що навіть якщо вони використовують новий спосіб імплантації чіпу, ми маємо стежити, щоб це було справді безпечно для пацієнтів", – зазначила науковиця з університету штату Пенсильванія Лаура Кабрера.
Імплантат здатен посилати електричні сигнали в тіло так само, як це робив би мозок. У мозку є 100 мільярдів нейронів, які обмінюються інформацією один з одним і працюють. Комп'ютер повинен зрозуміти невеликий сплеск від цих нейронів, який сигналізує про те, що хоче зробити людина. Тож, окрім усього, треба ще навчити комп'ютер розпізнавати, що саме сигналізують нейрони.
"Те, що ми знаємо зараз, – це те, що це просто працює. Вони зробили хірургічну процедуру, вони отримали всі належні регуляторні дозволи і вони вживили перший успішний імплантат у людину. Це велика справа. Це монументальне досягнення. Але справжній доказ ми побачимо приблизно через шість чи 12 місяців, через 2 роки. Якщо пристрій і далі добре працюватиме протягом цього періоду, то лише тоді ми можемо говорити про успіх вживлення", – наголосив науковець Університету штату Аризона Бредлі Грегер.
Імплантати для зчитування мозкових сигналів – це технологія, яка існує вже багато років. Інновація Neuralink дає можливість зробити їх бездротовими та збільшити кількість електродів. А це значно розширить можливості для медиків. Вони спробують допомогти людям, які страждають, зокрема, від невиліковних хвороб, як-от параліч і сліпота.
Таїсія Попова, "5 канал"
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
