Кров на полі бою, яка рятує життя. Більш як шістдесят відсотків смертей наших воїнів, яких можна було б уникнути, відбуваються через втрату крові. Про це повідомляють у МОЗ. Водночас наголошують: такої сумної статистики можна було б уникнути завдяки вчасному переливанню. І віднині це мають право робити навіть бойові медики, не доїжджаючи до госпіталю або стабілізаційного пункту. Відповідну постанову ухвалив Кабмін. Яке вікно можливостей відкриває таке рішення та як віднині рятуватимуть від смерті тяжко поранених захисників – Юрій Пугач дізнавався.
"Єдине, що може замінити кров, – це кров. І, відповідно, якщо людина втратила кров, потрібно якомога швидше починати переливання", – наголошує інструкторка з тактичної медицини.
Марія Назарова – бойова медикиня. У 2015-му дівчина вирішила перервати навчання на медика в Німеччині і повернулася до України – на війну. Вже наступного року Марія взяла участь у міжнародних навчаннях спільно з армією США. Тоді це, по суті, була підготовка до впровадження в ЗСУ спеціальності "бойовий медик".
"Ідея бойового медика в тому, що ми наближаємо допомогу до постраждалого. Тому у 2016 році я здобула цю підготовку майже за пів року з іншими 19 представниками різних видів військ і потім ми впроваджували цю спеціальність у Збройних силах. Я працювала в Генеральному штабі в головному військово-медичному управлінні", – розповідає дівчина.
Марія стала співавторкою програми підготовки бойових медиків в Україні. У 2017-му разом із колегами відкривала й центр підготовки. А з квітня цього року в ньому запровадили навчальну програму з переливання крові.
"Це не обов'язок, це відкриті двері для бойових медиків, для начмедів для того, щоб навчити їх. Колись, через деякий час, я сподіваюсь, що це стане обов'язком і вимогою. І тоді треба буде відповідати, чому ви не переливали кров", – каже бойова медикиня.
До липня 2022-го переливати кров пораненим бійцям мали право тільки люди з медичною освітою. І винятково у медзакладі. При цьому умови війни в Україні такі, що шлях пораненого від поля бою до хірургічного стола може займати не хвилини, а години. Тож у МОЗ затвердили наказ, який дозволив переливання крові на догоспітальному етапі, тобто поза межами лікарні.
"До липня 2022 року, в принципі, не було правових підстав, законних підстав для використання крові поза межами лікарні. Це питання було неврегульоване. Тому оцей, власне, наказ у 2022 році дав базову правову підставу, законну підставу, щоб використовувати кров", – зазначив директор Департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка.
Утім залишилося одне "але" – здійснювати такі маніпуляції все одно могли лише люди з медичною освітою. А супроводжує пораненого дорогою до госпіталю – саме бойовий медик. І в нього зазвичай медосвіти немає, а лише спецпідготовка з тактичної медицини. Та віднині, за вже новою постановою Кабміну, рятувати життя пораненим військовим і переливати їм кров можуть і бойові медики просто таки на шляху до медпункту. А ще ті медики, які не здобували таких навичок під час навчання.
"На нашій стороні дані і дослідження, які проведені країнами НАТО, у тому чисті США під час війни в Афганістані і Іраку. Вони проаналізували, що використання цільної крові на догоспітальному етапі, під час транспортування пораненого, збільшує імовірність виживання цього пораненого", – додав Василь Стрілка.
За постановою ж Кабміну, бойовий медик має пройти ще спеціальну підготовку, і тільки після цього зможе переливати кров "на нулі". Як це працюватиме на ділі, розповідає інструкторка Марія Назарова:
"Бойовий медик може переливати тільки універсальну кров. Попередньо заготовлену і перевірену донорським центром на всі інфекції, на усі ускладнення, які тільки можуть бути при переливанні, і універсальну. Тобто кров групи 0 з резусом негативним, або 1–, як у нас часто кажуть".
Також бойові медики після проходження навчань зможуть переливати універсальну плазму крові. Вона буває ще й у сухому стані і тоді її можна зберігати не в холодильнику. Її бойовий медик зможе носити просто таки у своєму рюкзаку.
"Ну і третій випадок – це в нас може бути, коли бойові медики працюють також на евакуаційному автомобілі або на стабілізаційному пункті. І ось уже на стабілізаційному пункті це вже не іде як опція, для стабілізаційного пункту – це вже абсолютна вимога", – переконує медикиня.
Свої думки з приводу таких змін у роботі медиків на фронті нашій знімальній групі озвучив парамедик 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Віктор Пилипенко, який пройшов бої на Київщині, під Бахмутом і Вугледаром.
"Я, звісно, чув про цю ініціативу. Я вважаю її дуже здоровою і дуже прогресивною. Тому що в усіх розвинених арміях світу ця практика запроваджена, вона ефективна і її можна втілювати на рівнях парамедиків. Це було б неймовірно цікаво. Також хотів би додати невеличке таке прохання, можливо, воно долетить до МОЗ також. Щоби такі тренування проводилися системно, щоби вони не обмежувалися одноразовою такою акцією і щоби такі тренування відвідували абсолютно всі медичні і парамедичні штати всіх бригад", – вважає військовослужбовець ЗСУ, парамедик 72–ї окремої механізованої бригади Віктор Пилипенко.
Такі навчання для бойових медиків стартують уже в жовтні. Вони відбуватимуться при Мінохорони здоров'я на базі визначених центрів крові. Офлайн і не менш як три дні.
Юрій Пугач, Орест Пона та Олексій Іванченков, "5 канал"
Читайте також: "Нас ніхто не здав": до яких хитрощів вдавалися медики в окупованому Херсоні, аби дітей не депортували до росії.
Дивіться також відео: Рятувати інших, коли на межі – твоє життя. Фельдшери з Іванкова під час окупації.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Неможливо дивитися без сліз: фоторепортаж із стабілізаційного пункту на Бахмутському напрямку
