У Києві попрощалися з українським письменником Юрієм Мушкетиком. Провести в останню путь митця до Клубу Кабміну прийшли колеги, друзі та шанувальники його творчості.

Згадували передусім про людські якості Юрія Мушкетика. Розповідають, він був дуже скромною людиною.

"Як кожен талановитий письменник історичного плану він писав не лише про історію, він писав про дійсність, сучасність, про ті проблеми, які співзвучні сьогоденню. Виявляється людину хвилює, турбує одне й те саме, незалежно в якому часі, в якому столітті людина живе", - зазначив голова спілки письменників Михайло Сидоржевський.

"Високодуховна, інтелектуальна, людина знань, людина небайдужа, причетна до формування нової української державотворчої ідеології. Бо він найактивніший учасник не дисидентського руху, а той, що був у формах дозволених", - пригадує письменник Павло Мовчан.

Юрія Мушкетика вважають майстром історичної прози. Найбільшої популярності йому принесли романи "Крапля крові", "Останній гетьман", "Брат на брата" та "Гетьманський скарб". В останньому творі письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. У "Брат на брата" - долю гетьмана Виговського. Юрій Мушкетик у своїх інтерв'ю часто згадував період жорстокої цензури за радянських часів. Розповідав, як побоявся публікувати свою прозу, і що, на відміну від шістдесятників, дивом уникнув тюрми.

Тривалий час письменник очолював Національну спілку письменників України. А в 2009 році був удостоєний звання Героя України.

Помер Юрій Мушкетик 6 червня у віці 90 років. Його поховали Байковому кладовищі.