Гільза, знайдена на блокпосту, ковдра з підвалу, збірка казок, тривожний наплічник, щоденник. Це все – експонати першої виставки Музею воєнного дитинства в Україні. Його дослідники упродовж трьох років збирали історії дітей з Донбасу. У їхньому архіві вже понад 130 інтерв'ю. В експозиції – 33 предмети. Є серед них і ведмедик, який став цілющим для його власника. Чому – дізнавалася журналістка "5 каналу".

Чи не найбільший експонат виставки Музею воєнного дитинства в Україні – ось цей ведмедик. Із ним майже три місяці пролежав у лікарні Олексій із Донеччини. 2014 хлопчик знайшов запал від гранати. Вибухом йому відтяло два пальці. Тоді мама заспокоювала хлопчика, що ведмедик чарівний і вилікує його. Неподалік висить картата тепла ковдра. Нею чотирнадцятирічна Мирослава з Красногорівки зігрівала сестру та трьох менших братів у підвалі, коли починався потужний обстріл. Киянка Ганна Тарасенко каже: біля кожного експонату в неї завмирає душа. І підводить нас до цього конверта. У ньому дівчинка Роксолана зберігала останні квитки з Луганська, коли звідти ще ходили потяги. Вхід на виставку – безплатний. Над створенням експозиції упродовж трьох років працювала команда з десяти людей. Деякі дослідники їздили у прифронтову зону. Також своїми історіями ділилися переселенці. Дослідниця Вікторія Нестеренко показує перший експонат, який їй передали. Цю книгу дівчина Орина взяла з собою в дорогу, коли змушена була покинути Луганськ.

"В дорозі вона нічого не читала. Тому що дорога в них була дуже нервова. Через блокпости", – каже дослідниця музею Вікторія Нестеренко.

Киянка Тамара Сокол уявляє, як складно було дослідникам. Зізнається, немає історії, яка могла б залишити байдужою.

"Більше всього мене вразив ось цей тривожний рюкзачок. Бачите, тут є зміна одягу, якісь ліки. Саме-саме необхідне", – зазначила відвідувачка музею Тамара Сокол.

Цим наплічником експозицію поповнила Настя з Краматорська. Вона готувала його на випадок обстрілів. Для меншої сестрички дівчина завжди мала при собі іграшку. Вражає збірка казок. Під нею найкоротше інтерв'ю цієї виставки. Від одинадцятирічної Євгенії з Авдіївки. Щоб не травмувати співрозмовників, дослідники радилися з психологами, які запитання можна ставити. Загалом записали понад 130 інтерв'ю. На виставці представили лише 33 історії.

"Ми обирали за принципом, щоби найбільш широко охопити можливі сюжети. Ще 4 історії наші колеги з Боснійського офісу – центрального офісу нашого музею, привезли приклади з Афганістану, Сирії. Щоби показати, що діти в багатьох регіонах проживають подібний досвід", – акцентує увагу проєктна менеджерка Музею дитинства в Україні Світлана Осипчук.

Власники експонатів можуть забрати їх будь-якої миті. Деякі діти віддавати свої речі не хотіли. Тож передавали малюнки або фотографії. Біля цієї мавпочки затрималася волонтерка Ліна Дешвар. Вона – випускниця інтернату. Нині допомагає діткам із закладів Донбасу.

"Мене зачепило дуже багато тут історій. Але одна з них – це "Знову разом". Це про мавпочку. Коли дівчинка покидала під час воєнних дій свою домівку, вона забула цю мавпу. Тато вирішив на 16-річчя зробити подарунок. Він привозить цю мавпу", – наголосила відвідувачка музею Ліна Дешвар.

Виставка працює в Музеї історії Києва, адже музей воєнного дитинства поки що не має власного приміщення. Ця виставка воєнного дитинства триватиме в Києві до 12 липня. Потому вирушить у тривалу, майже дворічну подорож Україною. Зокрема, хочуть відвідати Львів, Харків, Дніпро та декілька міст на Донбасі.

Людмила Павленко та Павло Тихоненко, "5 канал"