Раніше невідому будівлю межі XIІ-XIIІ століть знайшли археологи на території національного заповідника "Софія Київська". Роботи на місці розкопок тривали з минулого року, але лише цього сезону дослідники зрозуміли, що натрапили на давньоруську каплицю. Петро Троць бачив роботу археологів на власні очі.
За два десятки метрів від стін Софійського собору – зелена огорожа із застереженням – не заходити. За парканом кипить робота. Археологи досліджують залишки будівлі межі XIІ-XIIІ століть.
"Дослідження з метою з'ясувати, що це за споруда. Оскільки про неї не згадується в жодному літописі, жодній історичній хроніці. У минулому році нам вдалося розкрити лише третину цієї споруди. В цьому році ми її практично повністю розкрили", – каже Тимур Бобровський, старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська".
Залишки споруди виявили ще 2018-го – коли прокладали комунікації. Перші версії про її призначення виявилися хибними.
Спочатку дослідники вважали, що натрапили на в'їзну браму Софійського собору. Але цьогорічні знахідки довели: у споруди було церковне призначення. Археологи навіть створили приблизну реконструкцію будівлі – який вигляд вона могла мати.
Дослідники припускають, що каплицю могли поставити на честь угоди київського князя Рюрика Ростиславича та його брата Давида, що княжив у Смоленську. На таку думку наштовхують клейма, які знайшли на плінфі – давньоруській цеглі.
"Скажімо, у вигляді п'ятикінцевої зірки або у вигляді двозуба. От такі знаки князівського двозуба з роздвоєним ластівчиним хвостом знизу. Ці знаки є притаманні переважно смоленській архітектурній школі", – кажуть науковці.
Окремі цікаві знахідки – частини фресок та навіть елементи мозаїки із сусіднього Софійського собору. Ними засипали яму, на місці якої пізніше спорудили каплицю. Дослідники сподіваються, що їм вдасться визначити місця, звідки фрески збили в давнину.
"Ця лінія, бачите – вигнута, це край німбу святого. Але самих облич святих нема. І в соборі є кілька зображень саме ХІ століття, в яких довкола них усе збито, залишені тільки обличчя", – говорять науковці.
На розкопках разом із дослідниками працюють майбутні археологи. Студенти-другокурсники влітку пропустили свою практику через карантин. Тепер надолужують згаяне.
"Зачищаємо стінки від розкопу, просіюємо землю, і навіть вдавалося декілька разів знаходити артефакти. Так ми знайшли шматок браслету часів Київської Русі", – розповідає Геннадій Кийко, студент Національного університету імені Тараса Шевченка.
Завершити свою роботу дослідники планують до кінця жовтня. Далі знахідку законсервують. А в перспективі археологи сподіваються, що знайдуться кошти на облаштування об'єкту, який накриють склом для огляду відвідувачами.
Петро Троць, Ігор Костюк, "5 канал"
