Вперше за майже двадцять років для відвідувачів відкрили унікальну церкву Спаса на Берестові. Цьому київському храмові за підрахунками істориків майже тисячу років. За переказами зводив святиню князь Володимир Мономах, а відновлював після руйнування митрополит Петро Могила. Храм століттями потерпав від підтоплень. А у двохтисячних його повністю зачинили. Роботи з відновлення церкви тривали два роки.
Десятки людей вилаштувалися в чергу перед входом до храму. Вперше за майже двадцять років храм Спаса на Берестові відкрили для екскурсій. Служби тут не правлять. Церква належить до світової спадщини ЮНЕСКО. Спорудили її майже тисячу років тому. Однак за свою історію святиню і руйнували, і перебудовували.
"Це один із небагатьох київських храмів, який дійшов до нас з давньоруських часів. По-друге, цей храм не лише пам'ятка давньоруського часу, а й XVII століття, бо його відбудовував славетний митрополит Петро Могила, є також пам'яткою бароковою XVIII століття. І дзвіниця - це пізній класицизм XIX століття. Тобто у одній пам’ятці практично всі епохи нашої історії", - пояснює Костянтин Крайній, начальник науково-дослідного відділу заповідника.
Ще з XVIII століття храмовий фундамент підтоплювала вода. Бо за кілька метрів від нього звели земляний вал. Церква руйнувалася.
"Було велике замокання фундаменту. Тобто потерпали фрески, які є всередині храму 12 і 17 століття. Був зроблений так званий "глиняний замок" навколо храму, було зроблене водовідведення. Було зроблене все, щоб цей храм ще простояв, ну, мені здається, що якщо він тисячу років простояв, то ще тисячу", - пояснює Марина Соловйова, голова громадської організації замовника проєкту реставрації.
Реставрація фасаду, ремонт покрівлі та благоустрій території навколо обійшовся у 50 мільйонів гривень. Кошти виділив благодійник. Роботи тривали близько двох років. Під час розкопок археологи знайшли понад тисячу артефактів. Попри те, що фасад храму має вигляд повністю відновленого, всередині святині робити ще не завершили.
"Ми частково завершили цей проект. Чому кажу частково - тому що реставрація не минає швидко. Оскільки у нас була головна проблема - це надмірна вологість у храмі, то реставрації живопису ми поки що відкладаємо. Але у інтер'єрі ми теж проводили роботи по підлогах, але живопису ми не торкалися", - пояснює Тетяна Філіпова, головна архітекторка проєкту реставрації.
Коли саме розпочнуть консервацію, тобто збереження стародавнього настінного живопису, музейники ще не знають. Але вже взялися шукати нових спонсорів. Державних грошей на такі роботи катма.
Сергій Барбу, Михайло Третяк, "5 канал"
