70-річний чоловік чекає на зупинці, щоб сісти на автобус. Байдуже який. Йому терміново потрібно до поліклініки на обстеження. Щоправда, Віталій пояснив: громадський транспорт йому не світить.

"Перепустки нема, є картка киянина. – Що будете робити? – Та що, пішки іти", – каже Віталій.

Але точно не на таксі. Пенсія мізерна, тому не шикуватиме. Пощастило, що йти недалеко. Поліклініка – за кілометр.

Немає ані спецперепустки, ані авто. І таких киян чимало. Проте, коли дуже треба, завжди знаходиш вихід. Під час локдауну люди вирішують транспортні проблеми найрізноманітнішими шляхами. Перший наче найпростіший – ідуть пішки.

У здоровому тілі – здоровий дух, переконана пані Валентина. Зрання жінка на ногах. На роботу ходить пішки. Уже захекалася, але тримається.

"Терпіння й раніше виходити, і все буде гаразд. – Під час локдауну, я бачу, у вас такий швидкий темп життя? – Да! Треба викручуватися, треба жить", – каже киянка.

Ще один вихід – самокат. Під час суворого локдауну та транспортних обмежень їх особливо полюбили мешканці столиці без спецперепусток. Доволі швидко, уникаєш заторів, які нині скували Київ, та ще й заощаджуєш.

"Взагалі супер, я таке задоволення отримую від нього. У мене ще вдома є колесо, точніше моноколесо. Так, я повністю забезпечена колесами", – радіє Вікторія.

Чимало киян пересіли на велосипеди. Руслан таким способом дістається роботи.

"Велосипед – це найкращий транспорт. – Те, що дощ, трішки мочитесь? – Без різниці, хоч дощ, хоч сніг", – переконує велосипедист.

Є ще один спосіб дістатися роботи – приєднатися до інтернет-спільноти. Одна із них – "Підвези сусіда" – доступна у вайбері. Тут працівники критичної інфраструктури, яким не встигли видати спецперепустки, шукають водіїв по всьому Києву, щоб ті підвезли на роботу. Співзасновник ініціативи розповів: результат є, кияни оцінили чат.

"Планували десь 300-400 людей, але воно якось так пішло, людям зайшло скажімо так. І вже 4600. Писали там і лікарі, і працівники ЖКХ, і багато з різних сфер, яким зараз потрібно їхати на роботу", – розповідає співзасновник ініціативи "Підвези сусіда. Київ" Юрій Воскобойник.

Ольга щодня їздить через увесь Київ. По дорозі підбирає попутників, які пишуть їй у спільноту "Підвези сусіда". Водійка зазвичай бере до трьох пасажирів.

"Якщо в мене питають: "А скільки це буде коштувати?", я там завжди жартую: та це пів царства. Народ: а скільки там? Скільки не жалко, буває таке, що можете взагалі нічого не давати. Мені по дорозі, мені не шкода вас підвезти", – переконує учасниця спільноти Ольга Орлова.

Ще одна інтернет-спільнота "Підвези медика на роботу". Наразі чат, який створили ще минулої весни, активізувався знову. Працює за тим самим принципом: попутник шукає водія-добродія.

"Пропозицій від водіїв набагато більше, аніж пропозицій чи прохань від медиків. І це дуже гарна динаміка. Я тішуся з того, що мають змогу діставатися самостійно до роботи не так, як минулого року", – каже співзасновник спільноти "Підвези медика" Ярослав Куреза.

Лише на цих двох інтернет-спільнотах "Підвези сусіда" та "Підвези медика" залишається майже 10 тисяч підписників. Серед них і донори крові та люди, які потребують медичної допомоги, але не мають спецквитка у громадський транспорт. А це означає, що потреба у водіях волонтерах нікуди не зникла.

"Поки я їжджу на роботу, поки я на колесах, звертайтесь", – закликає Ольга Орлова.

Мирослав Солонар, Сергій Новіков, Богдан Танасійчук, "5 канал"