День народження відсвяткував столичний Андріївський узвіз. Напередодні, 9 вересня, на головній туристичній вулиці влаштували показ мод та встановили пересувну бібліотеку. А ще презентували книгу про історію узвозу. Більше розповість Євгенія Подобна.
Іменинника прибрали кульками та повітряними зміями. І яке ж свято без гостей. На традиційно велелюдному узвозі просто яблуку ніде впасти.
"Багато різних активностей: і малювання світлом, і зона майстер-класів, театри показують спектаклі, ярмарок – найкращий", – ділиться співорганізатор свята.
Музиканти грають і співають, театрали узвозу показують вистави. А ще тут справжній показ мод – дівчата демонструють одяг, в якому жінки ходили узвозом протягом останніх ста років.
Та попри занурення в минувшину, перед спокусою зробити селфі не встояли.
А ще на Андріївському працює книжковий автобус – дитяча бібліотека на колесах.
"Тут можна почитати різні цікаві книжки, вони всі сучасні, їх можна у сучасних книгарнях придбати. А тут вони від благодійного фонду", – пояснює Ярослав.
"Це книжка 100 казок, в мене є така, але ж з другими казками. Тут є "Сестричка та її братик золотий баранчик", тут є "Котик та півник". Тут багато є казок, які склав народ", – каже читач Марк.
Доки одні відпочивають, інші працюють – дизайнер Тетяна продає власноруч зроблені капелюхи. Каже, вулиця її надихає. Працює тут жінка з 1997 року, зазначає, що вже відчуває ауру вулиці. За цей час, згадує, сотні її виробів разом із туристами розлетілися у різні кінці світу.
Дмитро Шльонський знає про Андріївський узвіз усе – вивченню історії вулиці присвятив життя. Усю зібрану інформацію про історію узвозу, його будинків та мешканців вмістив аж у три томи книги.
"Це дуже незвична вулиця, вулиця, з якої пішла вся історія нашого Києва, нашої держави. Тому за ці 2 тисячоріччя тут було стільки цікавих людей і випадків. Різні знаменні люди тут жили, лікарі, письменники, священики", – розповідає чоловік.
А ще Дмитро створив музей Андріївського, присвячений одній вулиці. У кожній вітрині сторінка з життя узвозу. Чимало речей тут – власність колишніх мешканців.
"Починали ми у 80-ті роки, коли ще живі були люди, які тут мешкали 60-70 років. 30 років ми збирали у різних колекціонерів, в різних містах. Звісно, якщо це вбрання – це поставлялося з Парижа, Лондона", – пояснює директор "Музею однієї вулиці".
Зараз у музеї експонують картини художника Фотія Красицького, який жив на узвозі. А історики тим часом заповнюють білі плями – досліджують розсекречені справи КДБ про мешканців вулиці.
Євгенія Подобна, Василь Дендін, "5 канал"
