Тільки сьогодні! До дня святого Валентина ми вирішили згадати найвідоміші історії кохання з минулого.
Найгучніший секс-скандал Середньовіччя
Київський князь Ярослав Мудрий, як відомо, іменувався тестем Європи – одна з його доньок Анна стала королевою Франції, інша Єлизавета побувала на норвезькому і данському троні. А от онука Євпраксія стала учасницею найгучнішого секс-скандалу Середньовіччя.
На цей час Східна імперія, відома згодом як Візантія, занепадала. Натомість центрально- та південноєвропейські території були об'єднані в нове наддержавне утворення – Священна римська імперія. Сестра Володимира Мономаха Євпраксія саме стає її імператрицею. І учасницею та жертвою найгучнішого секс-скандалу Середньовіччя.
За тодішньою традицією, ще зовсім юну Євпраксію видали заміж за маркграфа Північної Саксонії, але невдовзі він помер. На юну вдову поклав око імператор Генріх ІV. Євпраксія прийняла католицизм під іменем Адельгейда.
Утім подружнє життя не склалося. Генріх шалено ревнував дружину, закривав її на замок, але іноді силою змушував до участі в оргіях. Кажуть, навіть пропонував мачуху своєму синові від попереднього шлюбу. Врешті, Євпраксії вдалося втекти і свідчити проти маніяка-чоловіка на церковному соборі, перед Папою Урбаном ІІ. Після викривального виступу Євпраксії – її чоловіка відлучили від церкви. Сама вона повернулася до Києва, стала черницею і померла молодою.
Українець, що кинув виклик католицький церкві через целібат
Наступна історія з часів епохи Відродження. До речі, цікавий факт – на Московії ренесансу як явища взагалі не було. А от в Україні воно залишило чималий слід, завдяки книжкам таких видатних вчених, як ректор Болонського університету Юрій Дрогобич та Станіслав Оріховський, який через кохання насмілився кинути виклик Римській церкві і Папі Римському.
Свої праці він підписував ще як Роксолан або Русин – тобто, українець. Був сином шляхтича-українця, але римо-католика. Вчився спочатку в тому ж Ягеллонському університеті у Кракові, згодом – у Відні. Відвідував лекції Еразма Роттердамського. Потім переїхав до Німеччини, де потрапив під вплив Мартіна Лютера – католицького священника, який розпочав Реформацію і привів до виникнення протестантизму. Мартін Лютер настільки любив Оріховського за його розум, що на якийсь час поселив його в себе. Після цього Оріховський ще багато мандрував Європою, слухаючи лекції у провідних університетах. Серед його друзів були такі знаменитості як, наприклад, художник Альбрехт Дюрер.
Після 13 років освітніх мандрів Станіслав-Роксолан повернувся додому на Перемишльщину. Батьки наполягали, що він має стати священником. Станіслав погодився, але за однієї умови – жодного целібату. Єпископ на це лише усміхнувся, думаючи, що молодий чоловік жартує. Однак Роксолан не жартував. Уже невдовзі він став у Польщі дуже популярним автором полемічної літератури. У своїх книжках аналізував природу монархічної держави, відстоював принцип виборності монарха, його підзвітності народу. Виступав за об'єднання європейських народів для захисту від Османської імперії. Висловився на захист православної церкви, прямо назвав себе патріотом Русі (у сенсі української Галичини), але чи не основною темою його робіт стала боротьба з целібатом.
Врешті, молодий священник закохується – і це взаємно. Він публічно оголошує про заручини і тут терпець у церковників урвався. Над ним намагаються вчинити суд, куди Станіслав-Роксолан навідується з трьома сотнями озброєних шляхтичів, суд переносять і врешті його засуджують заочно – до відлучення від церкви та конфіскації майна. А його суджену майже силоміць видають заміж за іншого.
Станіслава це не зламало. Він зрікається священства, вимагає справедливого суду в короля, і в цей же час знаходить нову наречену – 16 річну Магдалену. Тут же одружується з нею у протестантському соборі. Церква оголошує його шлюб недійсним, але симпатії української та й польської шляхти – на боці сміливого українця. Він пише листа Папі Римському – з вимогою негайно відповісти! Врешті, після довгої тяганини, Станіславу вдалося відстояти своє право на шлюб.
Любовні драми Богдана Хмельницького
Нерозумний син, як його називав Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький, теж постраждав від кохання. Як зрештою, і вся Україна.
Як відомо, на хутір Хмельницького накинув оком чигиринський підстароста Данило Чаплинський. І якось, скориставшись відсутністю майбутнього гетьмана, напав на Суботів та привласнив його.
Утім є й інша – романтична версія. Мовляв, Чаплинського цікавив не так хутір, як наймичка Хмельницького прекрасна Гелена. Яку овдовілий Богдан мав за коханку. Тож велика війна українців проти Польщі почалася фактично як троянська – через жінку.
За легендою, Чаплинський не лише відбирає хутір, а й забирає у Хмельницького жінку та одружується з нею.
Хмельницький спочатку спробував залагодити проблему в законний спосіб. Він пише скарги королю Владиславу, якого, як пам’ятаємо, свого часу врятував. Але все марно.
Ба більше – Чаплинський зі своїм могутнім заступником – тогочасним олігархом Конецпольським – ув'язнив Хмельницького і намагався його стратити, проте Богданові вдалося врятуватися. За однією з версій, саме Гелена вмовила Чаплинського відпустити його ворога живим – і це, звісно, була його фатальна помилка.
Тоді обурений Хмельницький їде на Січ, оповідає козакам свою історію – і вона виявляється типовою для того часу. Майже кожен козак має схожу кривду – і готовий боронити правду зі зброєю в руках.
У переговорних листах до короля Хмельницький постійно акцентує саме на власній кривді:
"...Тому що вся війна почалася через Чаплинського, який, незважаючи на те, що я мав привілей його милості, відібрав у мене хутір, та ще й мені, Хмельницькому, погрожував смертю..."
"...і воно не так мені потрібне, як усе військо покірно просить в.к.м. про того зрадника, ...про Чаплинського, який, уподобавши собі мою убогу садибу, позбавив мене всього мого майна..., а також про те, що він підбив й.к.м. коронного хорунжого скарати мене на горло, з чого і ця непотрібна війна виникла."Листи запорізьких козаків королю Яну Казимиру 1649 рік
Чаплинського, судячи з переписки, король, попри обіцянки, так і не скарав. Подальша його доля губиться після 1660 року.
Зауважимо – серед переліку всіх скарг Хмельницького на Чаплинського жодного разу не згадується жінка! Саме тому пізніше Грушевський стверджував, що викрадення Гелени Чаплинським – не більше ніж легенда. Але точно не легенда, що вже Хмельницький викрадає дружину свого кривдника. І влітку 1648-го, після перших блискучих перемог, гетьман влаштовує в Чигирині бучне весілля зі Геленою.
Як пишуть літописи: взяв за дружину "...свою куму, чигиринську старостиху Чаплинську, при ще живому чоловіку".
Київський митрополит Сильвестр Косів відмовляється благословити цей шлюб – бо законний чоловік Гелени ще живий. Норовливий гетьман обходить його заборону – але вінчається… сам!
Восени того ж 1648 року в захоплений повстанцями Київ приїздить Патріарх Єрусалимський Паісій і вінчає Хмельницького з нерозлученою Геленою. Пікантність ситуації в тому, що сама жінка при цьому не присутня! Ось як сам Хмельницький описав цю подію в листі до київського воєводи Адама Киселя:
"На війну з ляхами благословив, звінчав мене з жінкою і відпустив гріхи, хоч я й не сповідався".
Взаємини Хмельницького з Киселем – тема окремої розмови. Загальнонародна підтримка його повстання – цілковитий міф. Кисіль, Немирич, сотні інших представників української шляхти в тій війні або стали на бік Речі Посполитої, або зайняли нейтралітет.
Православний українець Кисіль, воєвода Київський та Брацлавський, меценат української культури був головним переговорником між Річчю Посполитою та козаками. Вони з Богданом були добрими знайомими ще з часів битви під Цецорою. Під час свого офіційного візиту в Чигирин Кисіль, який їде туди з жінкою, ставить Хмельницькому умову – його незаконної дружини Гелени там не має бути. Богдан це проігнорував.
"Піднімав позолочену чару зі звичайною горілкою на честь послів польських та на честь жони своєї, Чаплинської, родом польки, (що теж багато вбрана, і, мов п’яна, саме розтирала в черепку тютюн для Хмельницького)", – літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки.
Переговори між козаками та Річчю Посполитою тривали довго, однак магнатська пиха завжди заводила її у глухий кут.
Врешті у 1651 дві велетенські армії зійшлися під Берестечком. Ще до сьогодні довкола цієї найбільшої битви тієї війни залишається дуже багато таємниць. Чому поле бою залишив татарський хан зі своїм військом? Куди врешті подівся сам Хмельницький?
Одна з можливих відповідей – усе знову через Гелену. Саме напередодні битви Богдан отримує звістку від сина Тимоша: той стратив його дружину. Повісив свою мачуху голою.
Очевидно, польська розвідка теж донесла королю Яну Казимиру про цю подію, бо він зі сміхом переповідав відомі йому подробиці на вечері перед Берестецькою битвою. Мовляв, Гелена закохалася в якогось годинникаря і мала з ним довгий роман, поки Хмельницький ходив у походи. З’ясувався, обман через випадково виявлену нестачу грошей – коханці ще й обкрадали скарбницю війська. Під тортурами обоє зізналися і були повішені.
Є й інші версії – про перехоплене листування Гелени з Чаплинським, а також, що йшлося про зраду не так подружню, як політичну. У будь-якому разі – Тиміш вбив мачуху якраз напередодні Берестецької битви. Хмельницький сприйняв цю звістку дуже болісно. І замість керувати військом тяжко запив. Битва була програна. Співвідношення сил примушує Хмельницького шукати союзника.
Якого союзника обрав тоді Хмельницький, мабуть, пам’ятаєте? Досі розгрібаємо. Один з Богданових наступників Мазепа знову зіткнувся з тими ж проблемами – росія і жінки.
Мазепа і 16-річна похресниця
Історію українського гетьмана Івана Мазепи описували у своїх творах Байрон, Гюго, Пушкін та Ліст. Кожен по різному, але всі з захопленням. Шляхтич із Київщини, він навчався в Києво-Могилянській академії, а досвід здобував при дворі польського короля Яна Казимира. Не тільки дипломатичний, а й досвід героя-коханця. Унаслідок скандалу на цьому ґрунті був висланий з королівського двору (за легендою – голим, прив'язаним до дикого коня). Після цього став активним діячем козаччини, спочатку на правобережжі, а згодом – уже на підмосковській території, де й зумів здобути булаву.
Петро І прийшов до влади у москві не без допомоги Мазепи. Гетьман відмовив царівні Софії у військовій допомозі для перевороту. Зачарований цим та інтелігентністю Мазепи, Петро повернув Україні широку автономію. Початок Північної війни між московитами та шведами за вихід до Балтики, гетьман використав сповна.
Поки у Польщі з’ясовували, хто має бути королем – промосковський Август чи прошведський Лещинський, козаки під проводом гетьмана зайняли всю правобережну Україну – аж по Замостя, яке нині на території Польщі. Розширюється територія гетьманщини і на Південь. Під час походу 1695 року Мазепа взяв не лише Азов, а й Тавань, тоді Кезикермен, нині Берислав. Починається повторна колонізація українцями так званого Дикого поля.
"Територію степової України колонізували, безумовно, майже винятково українці. Причому колонізувати вони почали ще у XVII столітті, коли кордон ще рухався вгору/вниз. Це була територія Війська Запорізького Низового", – розповідає історик Ігор Гирич.
Утім розквіт козацької держави Мазепи протривав недовго. Року 1707-го Петро І оголосив про початок своєї адміністративної реформи. Нею передбачався поділ уже велетенської території на губернії з чіткою вертикаллю влади. Планувалося, що губернії створять і в Україні. Цим фактично знищувалася автономія гетьманщини. Ще одне ключове рішення Петра, яке вплинуло на рішення гетьмана, – вважати союз України з Московією нечинним, – так звана політика "випаленої землі".
російська армія, відступаючи від шведської, повинна була знищувати геть усе.
Уже літній Мазепа проявляє чудеса дипломатії, вступаючи у переговори з усіма можливими союзниками. Багатоходову дипломатичну гру зіпсував Карл ХІІ, який раптово повернув з Білорусі в Україну. "Дідько його сюди несе", – сказав Мазепа. Рішення між тим треба було ухвалювати негайно. Мазепа вибрав поразку – лише б не росію.
За збігом обставин саме в цей час московському царю донесли на Мазепу генеральний писар Василь Кочубей та полковник Іскра.
У Петрівській росії був звичай – донощика допитували першим. Кочубей не витримав катувань і зізнався – написав донос як особисту помсту – через таємне кохання 65-річного Мазепи з його 16-річною донькою Мотрею. Таємне – бо Мотря Кочубей була не тільки на пів століття молодшою за гетьмана, а ще й його похресницею.
У будь-якому разі Петро І донощикам не повірив, Кочубей та Іскра були віддані на суд Мазепі і страчені. За іронією долі виявилося, що їх вигаданий донос виявився правдивим.
Як бачимо, історії кохання багато в чому визначали нашу історію. І не лише в давньому минулому. Продовження – у наступному випуску.
Незнання історії не звільняє від відповідальності!
Читайте також: Кохання під час війни: як зберегти почуття і додати "перчинки" у стосунки, попри відстань.
Дивіться також за темою:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.