Говоримо про одяг як невід'ємну частину становлення нашої незалежності. Як одягалися ми з вами останні 30 років, знає наша Христина Катарина. І зараз вона нагадає вам те, що ви 100% одягали на себе.
Приміром, рябий костюм від львівської фабрики – один із перших саме українських, які можна було купити в ті часи.
В тренді також були спідниці-плісе, квітчасті узори, блузки з широкими плечима. А сукні в стилі жакетів актуальні й зараз. І, звісно, кліпси – неодмінний аксесуар першої декади незалежності.І є одна річ, яка з новим значенням повернулася в гардероби українців за останні 10 років. Це вишиванка.
Друге дихання їй подарували вже за часів нашої незалежності. Тож, як ми одягалися – дивіться у сюжеті Христини Катарини для "Підсумків нашої незалежності".
Дев'яності. На вулиці українських міст повертається дух свободи, а в гардероби українців – строкатість та вседозволеність. Вільні й незалежні прагнуть якнайшвидше позбутися радянських лекал та стриманої моди, яку диктував СРСР. Утім купувати ніде й нічого. На полицях магазинів бракує продуктів – не те, що одягу. А в черзі за черевиками треба стояти увесь день. У цей час в Україні народжуються "стихійні" речові ринки – так звані "товкучки". Сюди у знаменитих картатих баулах звозять крам із сусідніх Польщі, Угорщини й Туреччини. Базари з'являються майже в кожному місті. Один із найвідоміших та найбільших у Східній Європі – легендарний Хмельницький.
Тарас Стадницький, український актор і гуморист, згадує: "У нас в селі модний стиль формувала людина, яка робила закупки одягу. А в мене в сім'ї це була мама. У нас кожного серпня організовувалася поїздка в Хмельницький на базар. Незалежно який в тебе розмір, що ти хочеш – от шо мама привезла, в тому ти й ходиш. Здебільшого, а нас було троє – я був найстарший, то було на виріст. Я мав дорости, перерости і передати молодшому брату. Таке враження, шо наймолодший брат взагалі ніколи не мав нічого нового".
Телеведуча і актриса Яніна Соколова каже: "Ця стандартна історія, коли на картонці міряєш ліфчики, трусєля і різні наряди. От я дуже любила ці ринки і це для нас був момент розваги і релаксу".
В імпортні речі з базару, як під копірку, вбиралося пів країни. Писк моди – турецький светр "бойс", який носили всі – і діти, і дорослі.
Ще один хіт – чорна шкіряна куртка. Вона теж не знала віку й статі. Ті, кому бракувало грошей на повноцінну шкірянку, не впадали у відчай – шили її самі… зі шматочків. Під такий от кутюр пасувало одягнути спортивний костюм Adidas… або ж "Абібас" – кому на який ставало гаманця. Спортивним костюм був лише формально. Насправді ж робочим, вихідним, парадним та не знімався цілий рік. В олімпійках і штанах на защіпках сміливо ходили як на уроки фізкультури, так і на дискотеки чи Дні Народження.
Обов'язкове доповнення образу – черевики з квадратними носаками. Однак справжній символ статусності – джинси. "Монтани", "мальвіни", "піраміди" й "варьонки" – у цих словах вся епоха 90-х. Істинний знак якості – емблеми з орлом та написом USA.
Тарас Стадницький каже: "Однією з топових штук, які ми мали, це був годинник "Монтана", але обов'язково на 16 мелодій. Були на 12, але це нижчий рівень. А от на 16 – то ти вже ходив, всім вмикав, показував, шо в тебе є годинник. І ці светри теж згадав – USA California, кепки USA. Ми вдягалися в те, що показували по телевізору".
А показували там, серед іншого, заняття з аеробіки. Тож дівчата мріяли про лосини кислотного кольору, який виїдав очі, і не менш яскраві тіні Ruby Rose. Щедро мастили помадою губи, високо начісували чуба та довершували образ масивними кліпсами й туфлями на платформі.
"Я пам'ятаю чітко цю пудру Ruby Rose – маст-хев була ця пудра, бо вона приховувала всі підліткові недоліки. Я була власницею всіх можливих недоліків підліткових, які були. Прям зараз пам'ятаю її запах. Вінець моїх косметичних спогадів – фарба для волосся Rilkеn. Були кольори білий або чорний. Пофарбували мене цієї фарбою в такий темний колір, що неможливо було вивести", – розповідає Яніна Соколова.
У 90-ті існувало тільки одне модне правило – все найкраще й одразу. Це був період вуличного стилю й появи перших субкультур. Український масмаркет програвав дешевим китайським і турецьким речам. Роботи вітчизняних дизайнерів цінували хіба що зірки шоубізнесу. З тіні українські модельєри вийшли у 97-му. Тоді в Києві відбувся перший на пострадянському просторі тиждень моди, який переріс у престижний Ukrainian Fashion Week.
Ірина Данилевська, засновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week, говорить: "Українські дизайнери талановиті завжди в цій країні були. Просто в радянські часи мода ніколи не була персоніфікована. Наявність тижня моди в країні принесла дизайнерам відчуття стабільності. Вони знали, що можуть працювати, будуть затребувані, що це не буде якийсь випадковий процес…".
Вітчизняна мода оживає: дизайнери випускають дві колекції на рік, відкривають власні магазини та "світяться" за кордоном. Українці ж усе ще відходять від стилю буремних 90-х та копіюють західних зірок. На піку – "швидка мода" й речі широкого вжитку, розквітає поп-культура, гламур і… секс.
Яніна Соколова згадує: "Школу я закінчувала у 2000-му. Я пам'ятаю, в мене була такого небесного кольору сукня – блискуча. На голові така дуже висока зачіска, хоча я не з Коломиї, а з Запоріжжя. Така висока була зачіска, яскравий мейк. Тоді мені здавалося, шо я буду дуже красивою на цьому випускному".
У розпал блиску страз та леопардових принтів українські дизайнерки Лілія Пустовіт та Роксолана Богуцька повертають у моду етнічні мотиви. Гордо носити вишиванку українців вчить дружина третього президента – Катерина Ющенко. Вона чи не першою в політичних колах починає підтримувати вітчизняні бренди. На інавгурацію чоловіка вбирає костюм та сукню українських модельєрів і не зраджує їм до кінця каденції. Львівські мисткині одягають усю родину Ющенків, а в тренді – помаранчевий колір.
Персональний дизайнер з'являється і в тогочасної прем'єрки, а незабаром головної модниці Верховної Ради, Юлії Тимошенко. Разом з улюбленим Louis Vuitton Леді Ю вже близько двох десятиліть носить сукні й костюми української модельєрки Айни Гассе. За 10 років Україна буквально вписує своє ім'я в історію моди, а наші кутюр'є стають знаменитими далеко за межами Батьківщини. Утім справжня любов до вітчизняних марок серед українців приходить після Революції Гідності.
Ірина Данилевська, співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week, каже: "Події 2014 року стали таким переломним моментом, коли українці зрозуміли, що і звичайний одяг, повсякденний одяг, те, що ми називаємо масмаркет, може теж бути made in Ukraine. У першу чергу з патріотичних відчуттів і з бажання підтримати свого виробника українці почали носити українські футболки, українські худі, українські джинси".
Тоді ж друге дихання отримує вишита сорочка. На хвилі Революції Віта Кін і Юлія Магдич створюють колекції автентичного вбрання, яке закохує в себе світових модниць, політиків та селебрітіз. А саме слово "вишиванка" назавжди закарбовується в міжнародний лексикон. Амбасадоркою українського стилю стає перша леді Марина Порошенко. Сьогодні ж українська вишивка красується на монархах та зірках Голлівуду. А такі популярні бренди, як Valentino й Gucci, вплітають її у свої колекцїі.
"Популярні вони тому, що ніби обрамлюють обличчя. Вишивка робить людину красивою – це окраса. Вона проходить із сезону в сезон і не знецінюється. Вона може стати маст-хевом у моді так само, як сумка Hermes або маленька чорна сукня від Chanel", – каже дизайнерка Юлія Магдич.
Натхнення в традиційному українському черпав і "головний капелюшник" України – Руслан Багінський. Його головні убори носять Мадонна, ангели Victoria's Secrets та зірки Інстаґраму. А починалося все зі звичайного бриля та гуцульської крисані. Вбрання вітчизняних дизайнерів дедалі частіше з'являються на закордонних сценах, червоних доріжках та вулицях міст – від Лос-Анджелеса до Сіднея.
Юлія Магдич говорить: "Мода – це дзеркало того, що відбувається в суспільстві. І зараз ми ведемо не лише інформаційну війну, ми ведемо ще й естетичну війну. Нашою вишиванкою, нашими брилями, які носять всі зірки, ми в цій війні впевнено перемагаємо. Тому що Україну впізнають у світі".
Масивні ланцюги та бейсболки, поясні сумки, грубі кросівки, білизняні сукні та мініспідниці. В гардероби українців знову повертаються 90-ті. От тільки на зміну базарам прийшли торгові центри та онлайн-магазини. Славнозвісні картонки витіснили просторі примірочні. А на вітринах усе більше речей з біркою made in Ukraine.
"Ми бачимо молодь, котра робить незбагненні експерименти зі своєю зовнішністю. Це ознака того, що суспільство стає вільніше, стає усвідомленіше. Наша країна може стати незалежною і процвітаючою тільки тоді, коли ми будемо один одного підтримувати – зокрема, і в моді", – говорить дизайнерака Юлія Магдич.
Христина Катарина, Богдан Танасійчук, Богдан Чаргазія та Сергій Клименко, "Підсумки нашої незалежності"
Дивіться також фотогалерею за темою:
Код нації: журналісти і ведучі "5 каналу" у вишиванках святкують День Незалежності України
