30 років незалежності: як змінювалися ціни в Україні

Ціни в магазинах України 5 канал / Час. Підсумки тижня
Протягом усіх років незалежності українці вчилися займатися бізнесом

Що дешевше життя, то воно щасливіше. Ось така людська природа. Але чи не зрадлива наша пам'ять і як краще: є гроші – немає товару, чи є товар, але немає грошей? І як порахувати, чи підвищення цін співмірне з нашим збагаченням?

Можна рахувати, прив'язавши товар до долара, або порівняти зростання цін і середньої зарплатні, але все відносно. "Підсумки тижня" спробували власну арифметику.

Найстаріший фаст-фуд Києва – київська перепічка. За період сучасної незалежності України її вартість зросла щонайменше у 25 разів. І головний інгредієнт перепічки не сосиска, а борошно. Для хлібної країни на початку незалежності навіть борошно в дефіциті.

"Можна довго сперечатися, були ціни нижчі чи вищі на продукти, але їх не було. Продукти не купляли, їх добували. У крамницях взагалі нічого не було. Були талони, і за талонами взяти олію, борошно. Все решта хіба що десь на базарі", – зазначив соціолог Євген Головаха.

Київська перепічка була. І коштувала вона 1991-го 25 копійок. Але дуже швидко в молодій і незалежній ціни злетіли до мільйонів. За період президентства Кравчука і прем'єрства Кучми.   

Київська перепічка
Київська перепічка5 канал / Час. Підсумки тижня

"Сьогодні олія коштувала 10 карбованців, а завтра – 100, а через пів року – 1000. Тобто ціни за рік зросли на продукти у 125 разів. При чому це не ринок так зробив, це зробив уряд. А зарплатня – в 12,5, тобто в 10 разів стали люди бідніші", – уточнив Головаха.

Бідні і незалежні. Без зарплат і пенсій. Без вибору. Період 91-93 років називають руїною. Українці зрозуміли: виживати держава не допоможе. І вирішили, що кожен сам за себе. Легше було на селі. 

Вечеря була на столі у тих, хто працював на продовольстві, або був родичем чи сусідом того, хто працював у цій сфері. Коли ж розвалилася радянська система, а нової ще не створили, метикуваті українці вигадали свої правила. Так зароджувався бізнес.

9 карбованців – вартість кілограма ковбаси за період незалежності зросла майже до 300 гривень. А оригінальна Дрогобицька – ще дорожча. Для цього бізнесу складні часи настали з появою в Україні супермаркетів. З'явилася конкуренція в ціні, але якість пішла на спад. 

Український схід, династія бджолярів. Батько, син і онук. Усі на пасіці. Не тому, що прибутково, а тому, що так склалося історично. Український схід буває і солодким. Їхній товар за період незалежності подорожчав із 4 карбованців (4,20) за літр до 300 гривень. А вони не стали ані біднішими, ані багатшими. Хоча навіть у період українських і світових криз не бідували. Сім'я продає мед українським гуртовикам за мінімальну ціну по 3 тонни на рік. І в 90-ті, і в нульові, і навіть зараз найважче з оформленням документів на бізнес. А ще пригадують рекет, і не лише в 90-х.

Як і львівським ковбасникам, луганським бджолярам нині найскладніше конкурувати в ціні. Бо натуральний продукт дорожчий, ніж його сурогати. 

Ціна меду
Ціна меду5 канал / Час. Підсумки тижня

З підробками українці познайомилися на початку 90-х. Тільки-но держава послабила радянські методи контролю за товарами і торгівлею. Порожні полиці наповнюються товаром. Не завжди якісним, інколи смертельним. Але нарешті з'явився вибір, були б гроші. Це період, коли українці вчилися бізнесу, кожен як умів. 

"То взагалі був час, коли злочинність ставала панівною силою. В економічному суспільстві, в політичному – ні. А то вже прихід Лазаренка, наприклад, то вже було проникнення до влади політичного криміналітету", – наголосив Головаха.

Ідеться про другу половину 90-х, коли вже гривня стає справжньою міцною валютою. А українці куштують якісний товар імпортного зразка. 

"Угорець запросив мене до себе робити морозиво. Я, звичайно, йому казав, що я зовсім з тим не пов'язаний. А він казав: нічого страшного, я тебе навчу. От відтоді й почалася моя така діяльність", – розповів підприємець, власник крамниці морозива Ігор Назар.

Від 50 копійок кулька італійського, як колись називали, морозива підскочила в ціні до 20 гривень за період незалежності. Нині український виробник пропонує казку – солону, солодку, з перцем і травами. 

У Дніпрі з'явилися перші українські супермаркети, у важкому 1993-му. Магазини пострадянського зразка з різними назвами, які належали одному власнику, об'єдналися в один бренд.

"Це були гастрономи, які мали назву дерев – льон, каштан тощо. І коли закінчилися назви дерев, компанія почала надавати нумерацію своїм магазинам", – зазначив начальник управління з корпоративних комунікацій мережі супермаркетів Сергій Демченко.  

Досвід побудови супермаркетів, як і маленького львівського бізнесу морозива, українці запозичили за кордоном.

"Компанія взяла за основу досвід відомих європейських супермаркетів. Наші власники свого часу виїжджали до Німеччини. І потім втілювали все це у власний бізнес", – уточнив Демченко.

Супермаркети, спочатку українські, а потім і закордонні, робили ставки здебільшого на міське населення, бо містяни мали гроші і смак. 

"Перебудова, прихватизація, бандити. Купляють собі дорогі мерседеси й відбувалася стратифікація. Був прошарок людей, які продовжували залишатися в пострадянській реальності і мали сконати, тому що інші з Туреччини і з Китаю все привозили дешевше, десь тоді я почав розуміти, що кількість людей, яким не вистачає коштів для життя – їх набагато більше стає", – наголосив телепродюсер Ігор Кондратюк.

Дані соцопитування
Дані соцопитування5 канал / Час. Підсумки тижня

Нульові, в Україні потроху легалізують малий та середній бізнес. Українці вже не голодні, але й не в достатку. Ігор Кондратюк бачив українців, які багатшали, мудрішали і вчилися жити у своїй державі. Капелюх для збирання коштів був обов'язковим елементом "Караоке на Майдані". В нього прості й не дуже глядачі кидали гроші за видовище. За 20 років існування проєкту щедрість українців зросла в тисячу разів. За цей період українці пережили кілька фінансових криз, злети і падіння середнього бізнесу, податковий тиск і його послаблення. Але ніколи вже не опускалися до руїни, яку країна мала в перші роки незалежності. 

"Було важко 98-99 рік, було важко 14-15 рік, але треба розуміти, що 14-15 рік і 2008 – це роки криз. Але це кризи, в які ми падаємо вже значно подорослішавши", – зазначив фінансист Сергій Фурса.

Нині українці застраховані навіть від найбезглуздіших кроків держави, переконані економісти. І порожніх кишень чи полиць в магазинах уже не буде, бо є безвіз і вільні економічні зони. А отже, на нас впливають європейські правила гри. 

"Безвіз багато дав українцям, як би це не звучало дивно. Тому що коли вводили безвіз, то казали, що це для білих комірців, щоб вони літали в Братиславу пити каву, а де-факто безвіз якраз став основою для зростання доходів людей робітничих професій. Тому що дуже багато людей отримали можливість їхати в Польщу й заробляти там легально. Як результат, всі українські роботодавці почали конкурувати з польськими роботодавцями й були вимушені суттєво піднімати зарплати. У нас досі є ситуації, коли німецький банк шукає машиністів в Україні і пропонує нам німецькі зарплати", – пояснив Фурса.

За період незалежності середня зарплата українця зросла в 70 разів. Але досі більшість населення вважають себе бідними (67%). На початку незалежності ми були нацією мільйонерів, навіть мільярдерів. Але бідною нацією. Нині ж лише 1% громадян називають себе середнім класом. Але є й такий клас, якого точно не було 30 років тому – доларові мільярдери. За період незалежності такі шалені статки сколотили семеро українців.     

Ірина Герасимова, Марта Шикула, Наталія Світлова, Вікторія Ковальова, "Підсумки нашої незалежності"








Попередній матеріал
Український "Дракула": як Москва перетворила союзника Мазепи на вампіра
Наступний матеріал
"Грати "хороших радянських людей" мені не довіряли": чому Богдан Ступка міг ніколи не потрапити в кіно
Loading...