Засуджений Василь Стус
Засуджений Василь Стус 5 канал / Машина часу

Роки в таборах і боротьба проти системи: українці відзначають День пам'яті Василя Стуса

    Читайте по-русски
    Офіційна версія смерті поета – зупинка серця

    Сьогодні День пам'яті Василя Стуса – українського поета, перекладача, літературознавця і правозахисника. Він помер у радянській в'язниці в ніч з 3 на 4 вересня, пише "Укрінформ".

    Василь Стус народився 6 січня 1938 року на Вінниччині, але його дитинство і юність минули на Донеччині. Навчався в Донецькому педагогічному інституті, трохи вчителював на Кіровоградщині. Під час навчання і служби почав писати вірші. Його перші публікації з’явилися в 1959 році в "Літературній Україні". Восени 1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР. У вересні 1965 року під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" в Києві взяв участь в акції протесту. За це його відрахували з аспірантури, за ним почало стежити КДБ.

    У січні 1972 року поета вперше арештували. Впродовж майже дев'яти місяців він перебував у слідчому ізоляторі. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. Після повернення восени 1979 року до Києва приєднався до Гельсінської правозахисної спілки. Попри те, що його здоров'я було підірване, Стус заробляв на життя, працюючи робітником на заводі.

    У травні 1980 року поет був знову арештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на десять років примусових робіт і п'ять років заслання. Покарання відбував у таборі особливо суворого режиму. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями кілька разів оголошував голодування. В січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами його на рік кинули в камеру-одиночку.

    28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв’язнів поета, була наклепом). На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.

    Загинув поет у ніч з 3 на 4 вересня, в карцері, можливо, від переохолодження. Офіційна версія смерті поета – зупинка серця.

    Василь Стус був похований спочатку на табірному цвинтарі і лише в 1989 році разом із побратимами – Юрієм Литвином і Олексою Тихим перепохований на Байковому кладовищі Києва.

    Нагадаємо, раніше історик Кіпіані заявив про позов Медведчука проти нього через книжку про Стуса.

    Попередній матеріал
    Соціологи розповіли, скільки українців вважають хабарі "нормою життя"
    Наступний матеріал
    Direct може зникнути: Instagram працює над новим месенджером