Сьогодні День пам'яті Василя Стуса – українського поета, перекладача, літературознавця і правозахисника. Він помер у радянській в'язниці в ніч з 3 на 4 вересня, пише "Укрінформ".
Василь Стус народився 6 січня 1938 року на Вінниччині, але його дитинство і юність минули на Донеччині. Навчався в Донецькому педагогічному інституті, трохи вчителював на Кіровоградщині. Під час навчання і служби почав писати вірші. Його перші публікації з’явилися в 1959 році в "Літературній Україні". Восени 1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР. У вересні 1965 року під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" в Києві взяв участь в акції протесту. За це його відрахували з аспірантури, за ним почало стежити КДБ.
У січні 1972 року поета вперше арештували. Впродовж майже дев'яти місяців він перебував у слідчому ізоляторі. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. Після повернення восени 1979 року до Києва приєднався до Гельсінської правозахисної спілки. Попри те, що його здоров'я було підірване, Стус заробляв на життя, працюючи робітником на заводі.
У травні 1980 року поет був знову арештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на десять років примусових робіт і п'ять років заслання. Покарання відбував у таборі особливо суворого режиму. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями кілька разів оголошував голодування. В січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами його на рік кинули в камеру-одиночку.
28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв’язнів поета, була наклепом). На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.
Загинув поет у ніч з 3 на 4 вересня, в карцері, можливо, від переохолодження. Офіційна версія смерті поета – зупинка серця.
Василь Стус був похований спочатку на табірному цвинтарі і лише в 1989 році разом із побратимами – Юрієм Литвином і Олексою Тихим перепохований на Байковому кладовищі Києва.
Нагадаємо, раніше історик Кіпіані заявив про позов Медведчука проти нього через книжку про Стуса.