Олексій Філатов
5 канал

Філатов розповів, як проходитиме конкурс до Верховного суду України – інтерв'ю

Заступник Голови адміністрації Президента України Олексій Філатов у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів, чому Вищу раду юстиції можна назвати квазі-судом та як відбувається деполітизація судової системи України

– Сьогодні набуває чинності закон про "Судоустрій та статус суддів" і Конституційні зміни в частині правосуддя. Що це означає для країни? З чого починається відлік вже завтра, по суті… як це змінює життя країни і громадян?

– Так, сьогодні дійсно, можна сказати, історичний день, принаймні для правової системи України. І з цього моменту в Конституції України вже набувають чинності цілий ряд змін, які визначать подальший рух системи правосуддя і розвитку. І ті результати, які ми будемо бачити на достатньо довгому історичному відрізку. Мова йде про деполітизацію системи правосуддя, мова йде про суттєве підсилення незалежності судової системи, мова йде про потужні інструменти відповідальності, які будуть застосовуватися до суддів і судової системи в цілому. Це все дає закон "Про внесення змін до Конституції України", який набуває чинності сьогодні. Цим законом Верховна Рада України вилучається з процесу призначення суддів, звільнення суддів, притягнення суддів до відповідальності. Таким чином відбувається деполітизація судової системи. Цим законом створюється Вища рада правосуддя, як незалежний орган, яка буде відповідати за всі питання суддівської кар’єри. Цим законом суттєво звужується суддівський імунітет виключно до функціональних питань, саме до питання функції судді. Ці три головні речі, які повинні нам дати нову якість судової системи.

– Ви згадали про Вищу раду правосуддя, новий, по суті, конституційний орган. Немає ще досі закону про Вищу раду правосуддя. Коли він з’явиться? І що зміниться від зміни вивісок: Вища рада юстиції на Вищу раду правосуддя?

– Мова йде не просто про зміну назви, мова йде про іншу процедуру обрання, формування цього органу і мова йде про інші функції цього органу. Думаю, що закон має бути прийнятий найближчим часом і хотілося б, щоб це сталося не пізніше середини жовтня. Оскільки саме Вища рада правосуддя буде ключовим органом в питаннях кадрового наповнення і кадрового формування суддівського корпусу. Саме через цей орган будуть проходити всі кандидати на суддівські посади, саме цей орган буде займатися переведенням суддів з нижчих судів до вищих судів за результатами конкурсів, які будуть проводитися Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Саме цей орган буде займатися притягненням суддів до дисциплінарної відповідальності, а також наданням згоди на притягнення їх до кримінальної відповідальності тоді, коли для цього є відповідні підстави.

– Гаразд. Але, тим не менше, поки що особовий склад, так би мовити, змінюватися не буде. Це ті самі люди, які працювали у Вищій раді юстиції, і довкола яких виникав не один скандал, протягом останнього року. І саме ті люди, які, принаймні багато хто, не виправдали сподівань після Майдану, які не відсторонили... Чи відсторонили від діяльності не таку вже велику кількість суддів після Майдану, як прогнозувалося. І власне яка довіра до цього нового органу і чим вона буде забезпечуватися?

– Я думаю, що, напевно, тут потрібно вести мову про більш широкий погляд на діяльність Вищої ради юстиції до сьогодні, і Вищої ради правосуддя, починаючи з набуття чинності змін до Конституції, закону "Про Вищу раду правосуддя". По-перше, не всі члени Вищої ради юстиції перейдуть у Вищу раду правосуддя. Зокрема не перейде ні міністр юстиції, ані генеральний прокурор – це також одна з головних вимог щодо відповідності складу цієї Вищої ради правосуддя європейським стандартам. По-друге, якщо подивитися на діяльність Вищої ради юстиції в новому складі, то результати її далеко не такі погані, які, можливо, можна було б очікувати в тих умовах, в яких працювала Вища рада юстиції. Так, далеко не всі судді, які, можливо, заслуговували звільнення в очах громадської думки, вони фактично звільнені з посади. Але ми маємо пам’ятати, що в даному випадку мова йде про такий квазі-суд над суддями. А суд – це завжди баланс доказів: звинувачення і захисту. І Вища рада юстиції, так само як і Вища рада правосуддя – це не прокуратура, це не орган звинувачення. Це орган, який має прийняти рішення на підстав балансу доказів, які назвало звинувачення і захист. І це орган, який визначає міру провини кожного конкретного судді, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження у відповідному порушенні. І застосовує санкції адекватні в цій мірі провини, і вчиненому порушенню. Тому до когось застосували звільнення, до когось застосували інші санкції. До речі, з цього часу перелік санкцій, які можуть бути застосовані до судді, він буде суттєво розширений, що дасть більше можливостей ВРЮ більш ефективно виконувати свої завдання в дисциплінарному провадженні.

– Особисто ви, як оцінюєте діяльність ВРЮ протягом 2015-2016 років, на той момент, коли існує нинішній склад ВРЮ?

– Я думаю, що в тих складних умовах, в яких довелося працювати цьому складу ВРЮ, вони…

– А що ви маєте на увазі під "складними умовами"?

– ...виконали свою функцію непогано. "Складні умови" – це кількість проваджень. Якщо подивитися і порівняти діяльність цього складу ВРЮ з попереднім складом ВРЮ, то ми побачимо просто драматичну різницю в навантаженні. "Складні умови" – це не завжди якісна підготовка справ, які, наприклад, були передані тимчасовою слідчою комісією, навіть коли був висновок тимчасової слідчої комісії про необхідність звільнення суддів. І виявлялося, що цей висновок не підкріплений належними доказами. ВРЮ знаходилася в дуже складному становищі. Тобто, з одного боку, тимчасова слідча комісія ніби вже зробила публічну обіцянку, що цей суддя буде звільнений, є певне суспільне ставлення, вже сформовано на підставі цієї обіцянки до цього конкретного судді. Але ВРЮ як квазі-суд, вона, все ж таки, розглядає конкретні докази, які є в конкретних матеріалах справи. І приймає те рішення, яке вона може прийняти на підставі цього доказу. І в деяких випадках вона була змушена приймати рішення, яке не задовольняло громадську думку. І це, з одного боку, розчаровує громадськість, а з іншого боку, це не має перетворитися, громадська думка не має перетворити ВРЮ на каральний орган. Ми ж хочемо, щоб суддя був незалежний, щоб він розглядав справу кожного громадянина справедливо. І суддя для того, щоб саме таке ставлення мати і використовувати в своїй діяльності має розраховувати на те, що і його справа буде розглянута незалежно. Незважаючи навіть на тиск громадськості чи будь-який інший тиск, але на підставі тих матеріалів, які зібрані в справі і відповідно до закону. Це завдання Вищої ради правосуддя. І з цим, я думаю, впоралися.

– Нещодавно на слуху був великий скандал з членом Вищої ради юстиції – Павлом Гречківським, якого Генеральна прокуратура підозрює у вимаганні хабара в 500 тисяч доларів. Вища рада юстиції ухвалила рішення, за зверненням самого Павла Гречківського, відсторонити його від діяльності тимчасово у ВРЮ. Але не виключила, не призупинила його членство, тобто він залишається повноправним членом ВРЮ. Як ви вважаєте, чи правильно спрацювала ВРЮ в цій ситуації чи ні? Якщо правильно, то в чом у проблема, якщо є такі серйозні підозри? Генеральна прокуратура недостатньо виписала підозру чи недостатні докази надала ВРЮ?

– Важко прокоментувати, тому що я не знайомий з деталями тими доказами, які зібрані у цій справі. Але з точки зору чинного закону ВРЮ вчинила так, їй як приписує закон у межах тих повноважень, які в неї є. В неї нема повноваження звільнити члена Вищої ради юстиції. І навіть, якщо мова йде про те, що Вища рада юстиції може поставити питання перед з’їздом адвокатів, яким пан Гречківський був обраний членом ВРЮ, може поставити таке питання про його звільнення. Але для цього потрібно спочатку довести провину пана Гречківського у тому злочині, в якому він підозрюється. А провина – це лише обвинувальний вирок суду, поки нема обвинувального вироку суду, за Конституцією у нас діє презумпція невинуватості. З іншого боку думаю, що цілком правильно ВРЮ звернулася до Гречківського з пропозицією призупинити свою діяльність, як члена ВРЮ для того, щоб не ставити під сумнів ті рішення, які будуть прийматися цим органом.

– Гаразд, ще один важливий орган, який починає жити по новому – це Конституційний суд, принаймні такі очікування. Коли буде ухвалено новий закон про Конституційний суд і чи будуть наслідком цього закону зміни в складі Конституційного суду? Адже досі третину цього органу складають люди, які голосували за скасування Конституції 2004 року. До речі, за іронією долі скасовані саме 30 вересня 2010 року, рівно 6 років тому.

– Тут є декілька аспектів: по-перше, щодо строку ухвалення, я думаю, що це питання скоріше потрібно буде адресувати Верховній Раді, коли вона почне його розгляд. Але ті конституційні зміни, які зараз набувають чинності зокрема запровадження інституту "Конституційної скарги", яку може подати громадянин, якщо суд у його справі ухвалив рішення, де застосував неконституційний закон. Вони потребують механізму реалізації. Саме цей механізм реалізації має бути закладений в законі "Про Конституційний суд" і тому зволікати з ним було б недоречно. А щодо зміни складу Конституційного суду, то ми маємо лише один правовий вихід з цієї ситуації: Конституція передбачає дуже чіткі підстави для звільнення суддів Конституційного суду. Якщо ці підстави є, наприклад, доведена провина у вчинені злочину, є обвинувальний вирок суду, то потрібно їх застосовувати. Якщо цих підстав нема, не можна у антиконституційний спосіб підходити до цього питання. Ми ж хочемо щоби Конституційний суд був саме однією з основних інституцій, яка гарантує застосування Конституції і виконання конституційних приписів. Тому і до Конституційного суду потрібно підходити саме з цих позицій, позицій, визначених Конституцією.

– Важко з вами не погодитися, але є тут один нюанс: справа в тім, що Генеральна прокуратура розслідує справу щодо конституційних змін 2010 року. І там фігурують зокрема згадані судді. Водночас генеральний прокурор Юрій Луценко стверджує, що їх неможливо притягнути до відповідальності, тому що не можна притягувати суддів до відповідальності за ухвалені рішення. Але зрозуміло, що цим рішенням Конституційний суд підміняв собою там інші органи, ухвалюючи, зокрема Верховну Раду. І тим самим перевищив свої повноваження. Хто може розслідувати тоді таку кримінальну справу і яка може бути довіра до суддів, якщо за твердженням самого Луценка, вони визнали, що на них тис Янукович для ухвалення цього рішення? Де гарантія, що зараз на них не буде тиснути Порошенко чи хто завгодно інший з метою ухвалення потрібного рішення?

– Для того, щоб дискутувати ці питання, думаю, що ми з вами маємо бути обізнані в матеріалах кримінальної справи, про яку ви згадуєте. Я не чув, щоб комусь із суддів була пред’явлена підозра в цій справі. Я не можу коментувати, які покази отримані, якщо вони отримані в рамках цієї справи. І тут, напевно,..

– Ну, очевидно, йдеться про справу про перевищення влади Януковичем, і судді там є, як ми можемо здогадуватися, можливо, свідками, можливо, мають якісь інші…

– Тоді ми зараз з вами будемо обговорювати здогадки.

– Але, очевидно, що вам відомо хто вони в цій справі?

– Але щодо до того, що судді не можуть бути притягнуті за ухвалення рішення – це правило дійсно існує, але з нього є виключення: суддю можна притягнути, якщо в його діях є склад кримінального злочину. Наприклад, якщо ми говоримо про суддю загального суду – ухвалення завідомо неправосудного рішення, так? Така норма є і зберігається зараз у Кримінальному кодексі.

– То вона може поширюватися і на суддів Конституційного суду?

– Якщо мова йде про перевищення повноважень – така норма також є в Кримінальному кодексі. Є безліч інших складів кримінального злочину, які теоретично можуть бути вчинені суддею у зв’язку з винесенням ними вирішення. Але, знову ж таки, ми зараз з вами будемо обговорювати здогадки, тому що ні ви, ні я не обізнані з матеріалами кримінальної справи, про яку йде мова. Тому якщо у цій справі комусь з суддів буде винесена підозра, якщо ці матеріали будуть передані до суду і суд винесе обвинувальний вирок – це безперечна підстава для припинення повноважень такого судді. Так передбачає Конституція.

– Тобто станом на зараз вам не відомо про будь-які кримінальні справи і статус в них суддів Конституційного суду?

– Я ж не веду кримінальні справи, є таємниця слідства.

– Гаразд, законом "Про судоустрій" також передбачається створення нового Верховного суду, на який вже закладено до бюджету досить велике фінансування, якщо не помиляюся, в десяток разів більше ніж для нинішнього.

– Приблизно в два з половиною.

– В два з половиною? Гаразд, – це найвища судова інстанція. Коли стартує конкурс до цього суду і хто зможе потрапити туди?

– Дату початку конкурсу визначає Вища кваліфікаційна комісія суддів. Наскільки мені відомо, останні декілька місяців ВККС інтенсивно готується саме до запуску цього конкурсу. І вона має прийняти рішення, яким визначить дату початку, дату, коли почнеться прийом кандидатів на посаду суддів Верховного суду. При чому це можуть бути як діючі судді, так і спеціалісти з позасудової системи зокрема адвокати чи науковці-правники, у яких є не менше ніж десятирічний стаж відповідної адвокатської діяльності або наукової діяльності в сфері права. Вони всі будуть приймати участь у конкурсі. Конкурс буде максимально прозорий, відкритий і проходити під контролем громадськості, для чого утворюється спеціальний орган, який називається "Громадська рада доброчесності". І формується він виключно з членів, які висунуті і обрані громадськими організаціями без будь-якої участі органів державної влади.

– Що це за громадські організації, які зможуть створювати цю…?

– Громадські організацій, статутною метою яких є діяльність в сфері протидії корупції. Або в сфері, яка стосується права, юриспруденції і так далі. Самі ці організації, вони мають відповідати певним кваліфікаційним критеріям: зокрема працювати не менш ніж два роки, проходити відповідні аудити для того, щоб у цьому процесі не приймали участь штучно створені організації для висунення певних кандидатів у члени цієї "Громадської ради доброчесності", які потім будуть мати вплив на перебіг конкурсу на посаду суддів Верховного суду. Але дуже важливо, щоб цей конкурс був максимально прозорим і ВККС має разом з "Громадською радою доброчесності" це забезпечити.

– Яка кількість суддів нинішнього... зможе потрапити у новостворений суд з більшими повноваженнями? За вашими прогнозами?

– Я не взявся би тут робити прогнози. Я не можу зараз оцінити скільки буде в цьому конкурсі учасників, який буде конкурс на одну посаду, які будуть кандидати. Давайте подивимося по результату. Конкурс буде непростий: крім перевірки професійних знань, кожному кандидату необхідно буде підтвердити свою відповідність критерію доброчесності. Надати досить обширну інформацію про свій майновий стан, подати ряд декларацій, які будуть перевірятися як ВККС самою, так і членами "Громадської ради доброчесності", так і Національною агенцією з запобігання корупції, органами правопорядку, якщо до них буде звертатися ВККС. Тому це буде досить складна для проходження процедура і випадкові люди не мають попасти вже за змістом цієї процедури не мають попасти до Верховного суду. Попадуть люди професійні, попадуть люди з достатнім авторитетом, попадуть люди доброчесні щодо яких не буде сумнівів щодо відповідності їх способу життя доходам. Не участі в будь-якій корупційній діяльності і так далі.

– І такий суддя буде отримувати досить велику зарплату, так?

– Досить велику.

– Це скільки? 300 тисяч гривень?

– Трохи менше, але досить велику, як для особи, яка працює в державній сфері.

– Гаразд, ще є одна історія, яка зараз буквально розгортається – електронне декларування і кваліфікаційне оцінювання, яке пройшли далеко не всі судді, ну більша половина пройшли, близько 40% – не пройшли.

– З тих, хто проходили, біля 40% не пройшли по різним критеріям. Або по критерію професійних знань, або по критерію доброчесності.

– Скільки суддів відсіялося от... Говорять про те, що зараз значна кількість суддів в кожному суді пишуть заяви про звільнення у зв’язку з і не бажанням декларувати своє майно ,і через проблему кваліфікаційного оцінювання. Чи вам відомі приблизні цифри?

– Ну це ситуація динамічна…

– І взагалі про цю проблему, вона дійсно існує – це перебільшення, чи вона дійсно існує?

– Ми подивимося як буде розвиватися ситуація. Дійсно, деяка кількість уходить у відставку з різних причин: чи то не бажаючи проходити перевірку свого професійного рівня, чи то перевірку майнового стану, чи, рахуючи, що в результаті звільнення зараз вони зможуть отримати більші виплати, пов’язані з відставкою ніж на більш пізньому етапі. Але очевидно, що з’являється певна кількість вакансій і ВККС буде проводити конкурси на заповнення цих вакансій. Окремою проблемою є ситуація в судах першої інстанції, де велика кількість суддів, які були призначені на, передбачений Конституцією до внесення в неї змін, п’ятирічний термін – зараз всі судді будуть призначатися безстроково – вони зависли у Верховній Раді. Верховна Рада не приймала щодо них рішень досить тривалий час – це біля 800 осіб. І в результаті цього деякі районні суди залишаються без або майже без суддів. Через це дійсно є проблема з доступом правосуддя у деяких районах. Зараз потрібно буде вирішувати це питання на рівні і внесення змін до закону, напевне, і на рівні Вищої ради правосуддя, яка має ефективно і швидко працювати для заповнення цих вакансій.

– Протягом якого часу цей кадровий голод буде задоволено?

– Я думаю, що це має бути вирішено протягом цього і наступного року.

Попередній матеріал
У справі про смертельний алкоголь на Харківщині сплив "російський слід"
Наступний матеріал
КПВВ "Станиця Луганська" знову працює

Заступник голови ТСК з перевірки суддів розповів, як служителі Феміди зможуть уникнути відповідальності після 30 вересня

Президент вніс до ВР законопроект про Вищу раду правосуддя

Порошенко звільнив двох суддів за порушення присяги під час Революції Гідності

Депутати звільнили майже півтисячі суддів

Петренко: українські судді обиратимуться на конкурсній основі

Олексій Філатов: Віднині суддю під час вчинення злочину можна затримати без згоди Вищої ради правосуддя