5 канал

Ірина Геращенко: Не маріонетки Кремля, а сам Кремль заблокував звільнення заручників і шантажує Україну

Перша заступниця голови Верховної Ради України та уповноважена Президента із мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях Ірина Геращенко в ексклюзивному інтерв'ю для програми "Погляд" на "5 каналі" розповіла про боротьбу за збереження санкцій проти РФ, нинішні перспективи безвізового режиму та причини перешкоду для звільнення заручників

УКРАЇНА ОЧІКУЄ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЄС ПЕРЕД УКРАЇНОЮ ПО НАДАННЮ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ – ТУТ НЕ ПОВИННО БУТИ ЗВОЛІКАНЬ, ПОШУКУ ЩЕ ЯКИХОСЬ ЗАЧІПОК І ДЕБАТІВ

– Пані Ірино, почнемо напевне все ж таки із Парламентської асамблеї Ради Європи, тому що новинами звідти були наповнені інформаційні стрічки протягом цілого тижня і ви були серед тих, хто надсилав звідти тривожні новини – вони стосувалися і загальної атмосфери, яка панує безпосередньо в асамблеї, в кулуарах, і в заявах, і в неформальному спілкуванні, і стосуються вони того, щоб вже якимось чином пом’якшувати тиск на Росію, і доповіді пана Ягланда щодо прав людини, в якій чомусь не знайшлося місця для Донбасу окупованого і Криму, і того, що право голосу в ПАРЄ повернути Росії – теж дедалі активніше обговорюється. Наскільки все справді так тривожно як ви про це писали? Можливо це дещо емоційна реакція була або все ж таки це системна історія і загрозлива?

– Ні, насправді в оцінці міжнародної ситуації не можна собі дозволяти емоції, там потрібно, щоб логіка діяла і твердий, нормальний аналіз. Дійсно, українська делегація ще працює в Страсбурзі, де триває до кінця тижня Парламентська асамблея Ради Європи. Мене справи в Києві вже змусили повернутися до української столиці.

ЕФІРНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

Що дуже варто відзначити? По-перше, ця сесія була дійсно дуже важлива надзвичайно для нашої делегації, тому що вперше брала участь у нашій спільній роботі Надія Савченко, вона мала в рамках таких спеціальних дебатів і виступ під час відкриття цієї сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, і також за її участю відбулося кілька івентів, під час яких якраз українська сторона в першу чергу наголошувала на питанні звільнення заручників. Але попри те, я хочу зазначити, що ми маємо дійсно тривожну тенденцію. Вона стосується не лише Парламентської асамблеї Ради Європи, а й загалом ситуації в Європейському Союзі, коли внутрішні проблеми ЄС – такі як міграційна криза, непроста економічна ситуація, ну і, насправді, певна кон’юнктурність європейських деяких політиків – вона призводить до того, що її намагання закрити очі на ті порушення прав людини, на ті порушення міжнародного права, яке щодня демонструє Росія. І в цій ситуація українська делегація демонструє не емоції, а жорсткий захист національних інтересів України. І наша делегація це демонструвала під час Парламентської асамблеї Ради Європи, і так само цього тижня відбувся візит Президента України і я, якраз як представник в гуманітарній підгрупі, брала участь в цьому візиті до Парижа, де Президент зустрічався не лише зі своїм колегою Олландом, а й з керівництвом Національних зборів та Сенату Франції.

БУДЬ-ЯКА СПРОБА ЗНЯТИ САНКЦІЇ З РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ – ЦЕ РОЗВ’ЯЗАТИ РУКИ АГРЕСОРУ

Ключові теми, які обговорювалися – Мінський процес, щоденне порушення режиму тиші, загострення на фронті, невиконання всіх пунктів Мінських угод з боку Москви і її повних маріонеток, а також безвізовий режим. І тут Україна очікує тепер з боку Європейського Союзу виконання зобов’язань ЄС перед Україною по наданню безвізового режиму, і тут не повинно бути зволікань, пошуку ще якихось зачіпок, щоб зачепитися, щоб пролонгувати процес розгляду цього питання, дебатів і таке інше. Ну і третє дуже важливе питання – це санкції проти Російської Федерації. Як би не було важко зараз в цій дискусії українським дипломатам, українській владі, дуже важливо, що українська парламентська делегація, яка представлена представниками всіх політичних сил і яка в парламенті може чубитися з будь-якого питання – ви знаєте, просто отримую задоволенні від роботи делегації за кордоном, в Стразбурзі, тому що це є єдина позиція, це єдина абсолютно аргументація, фактаж, що будь-яка спроба зняти санкції з Російської Федерації – це розв’язати руки агресору. І більше того, зараз триває дискусія відносно того чи можна говорити про поступове зняття санкцій – категорично ні. В цьому дуже зацікавлена Російська Федерація. Про що вони говорять? – ось "ми ж там зробили маленьку поступку, давайте знімемо економічні санкції і залишимо якусь там заборону на в’їзд до країн Європейського Союзу Гіркіну, Шміркіну чи ще комусь". Та не можна на це йти! Санкції мають тривати в повному обсязі до повного виконання Мінська, до повного. І до речі, цю жорстку позицію Президент України і делегація доносили в Сенаті і в Національних зборах, коли там почали говорити – от ви знаєте, наша ж резолюція про зняття, можливо поступове, санкцій вона ж прив’язана до виконання Мінських угод і ми написали, що по мірі виконання Мінська, давайте по мірі знімати санкції… Вибачте, будь ласка, а що ж ви не записали, що по мірі невиконання Мінська, давайте посилювати санкції? Насправді, найжорсткіший у нас зараз йде діалог і проблема – це закриття кордону. Російська Федерація дивиться на цю тему, знаєте, як на такий для себе найсильніший подразник. Тому що очевидно, що поки відкритий кордон – продовжуються обстріли, продовжуються вбивства українців. Які можна знімати санкції до закриття кордону? Тому ніякого поетапного зняття.

ЗА ОСТАННІ ДВА ТИЖНІ 3400 СНАРЯДІВ БУЛО ЗАПУЩЕНО БОЙОВИКАМИ – ПРИ ТОМУ, ЩО НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ВІЙСЬКОВИХ ЗАВОДІВ НЕМАЄ

– Ну власне через незакритий кордон, сьогодні буквально пройшов, поновився, можна сказати, черговий гуманітарний конвой з Росії. Певний час були якось призупинені ці конвої, і от тепер 53-й знову зайшов – традиційно без допуску наших прикордонників чи взагалі допуску кого-небудь для того, щоб подивитися, що ж вони там завозять. Це стане черговим аргументом для того, щоб все ж таки ці розмови про зняття санкцій не набирали масштабів?

– Ви знаєте, от маленький один приклад вам, який наводив теж учасник безпекової підгрупи в Мінську Євген Марчук, за останні два тижні 3400 снарядів було запущено бандитами, бойовиками по українських військових і по цивільних населених пунктах. Це при тому, що на окупованих територіях військових заводів немає. Де взялися ці 3400 снарядів? В якому "воєнторгу"вони їх купили? Очевидно, що це і є ось ці поставки через 400 кілометрів неконтрольованого кордону. Тому українська сторона так жорстко наполягає на двох питаннях, перше – це допуск місії СММ ОБСЄ вже сьогодні на всю окуповану територію аж до кордону, і ми бачимо як насправді цьому чиниться супротив і Російською Федерацією, і бойовиками, і щодня ми бачимо агресію проти Спеціальної моніторингової місії. Але це дуже важливо, щоб місія була допущена. Друге принципове питання – допуск якраз поліцейської спеціальної місії на окуповану територію, яка має працювати там довготривало задля деескалації і сталого миру. І третє – це отримання Україною повного контролю над нашим кордоном. І до цього санкції мають діяти.

В цьому контексті ви запитуєте, як має діяти українська сторона? Ми маємо просто дуже жорстко захищати наші інтереси. От ви запитували про доповідь щорічну Генсека Ради Європи пана Ягланда. Знаєте, вона була оприлюднена у квітні місяці. І це неподобство, що тільки українська сторона, зокрема я, мої колеги, наші дипломати, Президент України ставили питання відносно того, що це неприпустимо, щоб в щорічній доповіді про права людини немає жодного слова – 104 сторінки – жодної згадки про ситуацію з правами людини в Криму і на Донбасі. Це не є об’єктивна доповідь. І ми задали це питання пану Ягланду, що під час сесії Генсек виступає під час Парламентської асамблеї, він себе невпевнено почував, він дав дуже розмиту відповідь відносно цього питання – ну ви знаєте, туди ж не допускається моніторингова місія, так як ми можемо фіксувати порушення там прав людини? Очевидно тут є два шляхи: послухати відповідь, покивати головою і сказати "Боже, як ми занепокоєні". І друга – це боротися, щоб не дати нікому можливість, незважаючи на найвищий міжнародний статус, забувати про Україну. От наша делегація, українська сторона обирає другий шлях. І тому зараз ми вже підготували лист на пана Ягланда – Генсека Ради Європи – з дуже конкретними запитаннями після його відповіді нашій делегації, де ми запитуємо: скажіть, будь ласка, а чому у вашій доповіді не вказано тоді, що моніторингові місії не були недопущені в Крим і на Донбас? А хто конкретно не допустив ці міжнародні моніторингові місії в Крим і на Донбас? А хто конкретно захопив ці території і туди не допускає місії? А чому у вашому звіті ви не користуєтеся інформацією від правозахисних організацій? І таке інше. І власне щоденне нагадування про порушення прав людини в Криму і на Донбасі, щоденний примус світу тримати на порядку денному вирішення цих питань – вони є принциповими для нас і змушують тоді відстоювати свої позиці. Якщо ми будемо просто сидіти і слухати, як всі забувають про це, то це також гратиме на користь Росії.

– Інтенсивні діалоги були у глави держави цими днями: говорив він телефоном і з Ангелою Меркель, зустрічався з Франсуа Олландом, була також зустріч і з Вікторією Нуланд, і все це, я так розумію, напередодні саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня, тобто максимально інтенсифікувати ці діалоги і якісь розставити акценти. Наскільки це вдалося і чого нам взагалі чекати від цього саміту у Варшаві, тому що риторика чиновників Альянсу – вона демонструє рішучість, але чи буде вона конвертована в конкретні рішення?

– По-перше, хочу сказати, що під час всіх наших зустрічей на найвищому рівні Президент Україні піднімав питання санкцій, тому що наприкінці червня буде прийматися остаточне рішення Європейським Союзом відносно пролонгації санкцій проти Російської Федерації – країни, яка не виконала жодного із пунктів Мінських угод. І ми не розглядаємо звільнення трьох українських заручників як виконання Мінських угод.

ЧИ ПОГОДИТЬСЯ, НАПРИКЛАД ПАНІ НУЛАНД, ЯКА НЕОДНОРАЗОВО БУВАЛА В КИЄВІ, ПОЇХАТИ НА ДОНБАС СПОСТЕРІГАЧЕМ? НАВРЯД.

– А хтось розглядає?

– Ви знаєте, це спроба Російської Федерації по-перше продемонструвати світу, що ось ми пішли на такі поступки і тому з нас потрібно знімати економічні санкції. Очевидно, що звільнення українських заручників це тільки маленька долька в тому, що має виконати Російська Федерація. В першу чергу, вона має відвести свої війська, своїх найманців, вивести всі ці танки, всі ці "Гради" з української території і, звичайно, звільнити всіх заручників. І власне санкції – це сьогодні дуже важлива тема. І ситуація в Європейському Союзі відносно пролонгації санкцій – вона не є така проста. Дійсно, українські дипломати, українська влада тут провели велику роботу, що ми маємо єдність ЄС – це не просто, особливо в умовах, коли сьогодні в Британії проходить референдум відносно взагалі бажання цієї країни залишатися в Європейському Союзі, коли зростають антиєвропейські настрої в багатьох самих країнах ЄС, і багато розчарувань із економічною ситуацією або міграційною кризою. І те, що нам вдається тримати таку єдність – це велика така робота, але маємо отримати остаточне рішення щодо пролонгації санкцій – це перша історія. Друга історія: наскільки мені відомо, під час зустрічі Президента, це була зустріч така поза планова в його графіку, але важлива, тому що в першу чергу обговорювалися майбутня зустріч президента Порошенка з президентом США, яка відбудеться якраз у Варшаві, і цей діалог для нас також безумовно важливий. Третє, що обговорювалося під час цих зустрічей – це невиконання Мінських угод. Четверте – це безвізовий режим. Україна стоїть на чіткій позиції, ми виконали всі пункти плану дій щодо візової лібералізації, ніякого зволікання тут ну не може бути. Ми усвідомлюємо всі ризики, які зараз є в Європейському Союзі, але їх не можна прив’язувати до України. Це паралельні процеси – кейс по Україні безвізовий і напрацювання того нового протоколу щодо призупинення безвізового режиму у разі нових міграційних ризиків.

Власне очевидно, що наші партнери під час всіх цих зустрічей наголошують на важливості політичного блоку Мінських угод. Натомість українська сторона, усвідомлюючи важливість політичного блоку і наголошуючи виключно на виконанні політико-дипломатичного врегулювання конфлікту на Донбасі, стоїть на дуже важливих позиціях. Без сталого миру, без того, що там не будуть стріляти, ніякі вибори проводити не можна. Ну чи погодиться, наприклад пані Нуланд, яка неодноразово бувала в Києві, поїхати на Донбас спостерігачем? Навряд чи. Тому що, вибачте, там викрадають людей, там щодня вбивають, там повно російської зброї, там повно найманців, там 40-тисячна армія, яка контролюється і "натаскується" ФСБ. Власне, це треба зупинити. Деескалація, демілітаризація. Друге дуже важливе питання: без вирішення гуманітарного блоку, а гуманітарний блок – це звільнення заручників, це допуск міжнародних гуманітарних місій Червоного Хреста на окуповані території. Ми так само не можемо серйозно переходити до політичної площини, тому що права людини, захист прав людини, звільнення тих, хто незаконно утримується – це є ті важливі пункти Мінських угод, які передують політичному блоку. Сьогодні таку позицію займає Україна.

УКРАЇНА ВВАЖАЄ, ЩО ОДНІЄЮ З ПЕРЕДУМОВ ВИБОРІВ НА ДОНБАСІ МАЄ БУТИ ПРИЗУПИНЕННЯ НАВІТЬ ДИСКУСІЇ ПРО ТЕ, ЩО ІСНУЮТЬ ЦІ ПСЕВДО-ІНСТИТУТИ ПСЕВДО-РЕСПУБЛІК

– Заява Президента на цьому тижні абсолютно чітка, абсолютно конкретна з Парижа прозвучала: те, що ні про які зміни до Конституції не може йтися, поки повністю не будуть виведені іноземні війська з території Донбасу. Ну її трактувати якось по-іншому не можна. Вона є однозначною. На вашу думку, ця заява припинить нарешті спробу деяких європейських чиновників нав’язати нам вибори, нав’язати нам зміни до Конституції, нав’язати нам саме політичні пункти Мінських домовленостей перед без пековими і гуманітарними?

– Що хочу сказати: Україна стоїть на позиції відповідального партнера. Ми маємо зобов’язання певні, які ми, до речі, виконали. Ми прийняли відповідний закон, ми прийняли закон про амністію, інше питання, що він не вступив в силу через те, що на Донбасі через провокацію, написану в Кремлі і організовану руками кремлівських радників на окупованих територіях були проведені псевдо-вибори і там зараз псевдо-прем’єри – знаєте, вчорашні охоронці бандитів, які самі тепер стали бандитами і вбивцями, керують псевдо-республіками. Так от до речі, перед тим, щоб там відбулися вибори, потрібно ліквідувати ці псевдо-інститути псевдо-республік. Тому що, вибачте будь ласка, про які там можна говорити вибори, якщо мають обирати голів райрад, облрад, депутатів місцевих рад вірніше, а тут люди себе "прем’єрами" називають, "спікерами", "міністрами". А вони ким завтра будуть? Треба це безчинство, якось поставити в ньому крапку. Це безчинство, до речі, офіційно навіть Кремль не визнав. Україна вважає, що однією з передумов виборів має бути призупинення навіть дискусії про те, що існують ці псевдо-інститути псевдо-республік. Мова йде про окремі райони Луганської і Донецької областей. Це перше. Друге – ми своє зобов’язання виконали. Тепер дуже важливо, щоб друга сторона – Російська Федерація – виконала безпекові і інші. Так само і світ. Від світу ми очікуємо виконання їх зобов’язань. Ми бачимо, що Велика Британія, наприклад, та ж сама Росія, Сполучені Штати Америки, вони мали зобов’язання перед Україною безпекові у рамках Будапештського меморандуму. Ми з вами відчули ці гарантії?

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗАРУЧНИКІВ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ ЗАБЛОКОВАНЕ НЕ МАРІОНЕТКАМИ КРЕМЛЯ, А САМИМ КРЕМЛЕМ, ЯКИЙ ШАНТАЖУЄ ТАКИМ ЧИНОМ УКРАЇНУ

– Ви говорите про діалог, про дискусію, про необхідність говорити з Російською Федерацією, і ось новина про те, що відео-конференцію Тристоронньої контактної групи, яка була призначена на 23 червня, , ініційована українською стороною, продиктована черговим загостренням на фронті, коли ми знову маємо загиблих, поранених – на жаль щодня це відбувається – вона скасована за ініціативою російської сторони. В чому причини справжні? І в чому мета ось такого уникнення діалогу?

– Мені здається все очевидно. Українська сторона займає активну позицію, тому що ми знаємо, що на нашій стороні правда. І попередню відео-конференцію, таку позапланову, українська сторона ініціювала, щоб іще й іще раз заслухати звіти СММ ОБСЄ, Спільного центру відносно тих порушень режиму тиші, які щодня відбуваються. Так само очевидно і чому сьогодні Російська Федерація уникла цієї розмови, чому так само ми чуємо заяви речника президента Російської Федерації Путіна, що поки не зрозуміло, коли відбудеться зустріч у "нормандському форматі" – тому що на кожній такій зустрічі треба відповідати на конкретні питання: а що досі роблять російські солдати, зброя на українській території, а чому й досі в російських тюрмах залишаються в’язні, а чому півроку українська сторона веде важкий діалог про звільнення заручників на окупованій території, а воно заблоковане? А я точно знаю, що заблоковане не так маріонетками Кремля, як самим Кремлем, який шантажує таким чином Україну. Це не значить, що нам не вдасться нікого звільнити, тому що ми працюємо по кількох напрямках і ми очікуємо певних позитивних новин. Ми використовуємо кожен шанс, щоб звільнити кожну людину. Кожен шанс.

Щось залишається за кадром, але те що я зараз бачу в діях маріонеток Кремля, це повне намагання заблокувати будь-який конструктив. От кілька маленьких прикладів. На минулих зустрічав в Мінську, минулого тижня, я запропонувала, щоб провести такий день відвідання родинами, у яких близькі утримуються в тюрмах, своїх близьких – передати передачі, ми б гарантували безпеку для тих близьких, які б захотіли зустрітися зі своїми родичами, які там затримані за злочини. Ми хотіли підключити до цього дня родини, скажімо так, до дня відвідання Міжнародний Червоний Хрест. Що поганого в цій ідеї? Щоб люди принаймні отримали підтримку і надію в тяжких життєвих умовах, щоб люди побачили своїх близьких в тих умовах, коли іноді особливо наші мами, наші дружини заручників, які утримуються на окупованих територіях, роками не мають вісточки. Це навіть заблокували. А чому?

ХІБА НА ЗАГИБЛИХ МОЖНА РОБИТИ ПОЛІТИКУ? ОЧЕВИДНО, ЩО НІ – АЛЕ Ж ВОНА РОБИТЬСЯ

– Пояснили якось? Чи просто заблокували і все?

– Ні, просто несприйняття кожної позитивної ідеї. Чому? Думаю, що очевидно, що інші люди, які приїдуть з окупованих територій, і побачать... Знаєте, людське гуманне ставлення – це ж може розвіяти міфи. Міфи розвіяти всіх цих каналів "Лайфньюз", чи як там вони називаються, що тут (на вільній території України – 5.ua) пожирають всіх, хто прибув з окупованих територій. З них кулешу варять. Очевидно, що ми маємо дуже серйозно працювати з цією інформаційною пропагандою, що на окупованих територіях направлено проти будь-чого українського, але я хочу сказати, що ми відчуваємо в Мінську це загострення на фронті, ми його відчуваємо. Так само це погіршення цієї ситуації в тому, що переговори ведуться дуже важко, і блокується все, навіть ті речі, де в принципі ну не може бути дискусій. От чому блокується наприклад допуск Червоного Хреста до пошуку зниклих безвісти, до ідентифікації тіл загиблих? Хіба вже на пам’яті людській, хіба на загиблих можна робити політику? Очевидно, що ні. Але ж вона робиться.

– Я може поставлю надто глобальне питання і, можливо, ви не дасте на нього навіть приблизну відповідь, але все ж таки, це питання турбує напевно кожного українця. За вашим можливо баченням, коли може статися прорив, мається на увазі у цьому нині заблокованому стані, і в гуманітарному аспекті, і в політичному, і в безпековому, прорив на нашу користь? Ну знаєте, люди ж розмірковують над цим питанням і кажуть – тут хто кого перетерпить хоча б на один день, той і переможе. Коли за вашими оцінками, виходячи з нинішнього стану діалогу, це може статися?

– Якщо говорити про гуманітарну сферу, то все-таки я вважаю, що завдяки великій спільній роботі Президента, Міністерства закордонних справ, нашої Мінської групи, Служби безпеки України, нам вдалося за останній місяць звільнити трьох заручників у російських тюрмах. Я дуже щаслива від того, дуже тішуся. Це маленький…

КОН’ЮНКТУРА ЗАРАЗ НЕ НА КОРИСТЬ УКРАЇНИ, ТОМУ ЩО І СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ, І НІМЕЧЧИНА, І ФРАНЦІЯ ГОТУЮТЬСЯ ДО ВИБОРІВ

– Це великий прорив, насправді.

– Так, це великий результат, тому що ми трьох людей витягли, тим більше вони дуже не просто переживали цю історію. Як зробити так, щоб ми дійсно мали дійсно вагомий прогрес? Очевидно, ми докладатимемо для того всіх зусиль. Якщо говорити про гуманітарну сферу, то тут ми готові до компромісів серйозних, тому що мова іде про долю людей. Коли буде готова інша сторона? Від кількох факторів залежить. В тому числі від позицій наших міжнародних партнерів. Знаєте, кон’юнктура зараз складається дійсно не на користь України, тому що і Сполучені Штати Америки, і Німеччина, і Франція готуються до виборів, які відбудуться десь в цьому році, десь наступного року. Очевидно, що там несприятлива внутрішня кон’юнктура, це все ми розуміємо, але ми маємо нагадувати щодня те, що ми не просимо нічого, ми говоримо про так само відповідальність і зобов’язання перед Україною, про необхідність так само дотримуватися тих зобов’язань, які та чи інша країна на себе взяла. І от мені здається, що від активної позиції наших партнерів, також багато чого залежить. Принаймні виконання гуманітарного блоку і безпекового. Україна робить все від того залежне і я хочу сказати, що саме з цим пов’язана така дуже серйозна активність і Президента на міжнародному фронті, і наших дипломатів. І тут, до речі, хочеться подякувати депутатам, тому що часто ми знаходимося в таких дискусіях непростих в парламенті, але назовні важливо говорити в один голос. І навпаки я фіксую і дуже боляче сприймаю кожен такий некомандний, проти України факт, коли деякі депутати, в тому числі з демократичної опозиції так званої, використовують свої міжнародні вояжі для того, щоб говорити про Україну замість того, щоб згадати агресора.

– В ефірі ми може не будемо говорити, але неформально – ви проводите з ними бесіди?

– Очевидно. Я не належу до тих людей, які розуміють, що коли якась дія шкодить Україні, то про це не треба говорити. І якщо ми Ягланду доносимо позицію, що ми не будемо закривати очі на те, що про українські проблеми забувають у таких міжнародних важливих звітах, то нашим колегам по парламенту також про це треба нагадувати, тому що проукраїнська коаліція – вона ж потребує, щоб до неї не тільки доєдналися німці, французи, американці – в першу чергу українські політики мають в ній активно працювати.

– Я дякую вам надзвичайно за цю розмову. Ірина Геращенко – віце-спікер українського парламенту, представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську. Дякую за увагу глядачам і до зустрічі.

Яна Конотоп, "5 канал"

ЕФІРНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

Попередній матеріал
Клімкін: Заклики Бюро ПАРЄ щодо скасування санкцій підривають авторитет усієї Асамблеї
Наступний матеріал
Ситник здивований заявами Онищенка та Тимошенко

Геращенко розповіла, чим загрожує Україні британський референдум

Геращенко розповіла, за яких умов можна зняти санкції з Росії

Геращенко: Ми не розглядаємо звільнення трьох заручників, як виконання Мінських угод Росією

Геращенко у Франції передала свідчення про тортури над українцями в російських тюрмах

Геращенко: Працюємо на всіх дипломатичних фронтах задля надання Україні безвізу

У ПАРЄ звучать заклики повернути делегацію Росії вже цього року – Геращенко