В інформаційному просторі знову з'являються заяви про майбутнє стрибкоподібне зростання цін на землю. Як зазначає УНІАН у своєму матеріалі, автори подібних оцінок нерідко є безпосередніми учасниками ринку, які заробляють на залученні інвесторів у земельні активи.
Хто формує наратив та де ховається конфлікт інтересів
У 2026 році представники сегмента земельних інвестицій знову поширюють оптимістичні оцінки. Зокрема, співзасновник інвестиційної платформи Zeminvest Олександр Чорний заявляє, що протягом найближчих трьох років сільгоспземля в Україні може подорожчати до 80% у доларах. Аналогічні тези просувають спікери компаній "Твоє Коло", Zeminvest, "Доброзем", KupiPai, інвестфонду "Ґрунтовно" та інших гравців. Проте за такими прогнозами часто стоїть прямий бізнес-інтерес: що більше покупців залучено, то вищі комісійні доходи, обсяги активів під управлінням та виручка від супутніх послуг. Тому такі оцінки є не лише експертною думкою, а й частиною маркетингу.
Чому попередні обіцянки не справдилися
Досвід попередніх років свідчить, що подібні очікування рідко справджуються на практиці:
- Відсутність дефіциту: Вихід юридичних осіб на ринок у 2024 році не спричинив очікуваного ажіотажу чи дефіциту ділянок.
- Реальна динаміка: За п'ять років існування ринку земля подорожчала в середньому лише на 5% на рік у доларах, а середня доходність становила близько 5%.
- Низька ліквідність: Продаж ділянки може тривати роками, а терміновий вихід у гроші вимагає дисконту від ринкової ціни.
- Стримані орендні ставки: Прогнози про щорічне зростання оренди на 10-15% та доходність понад 10% у валюті не справдилися. Орендна плата виявилася жорстко прив'язаною до реальних прибутків агровиробників.
Чому "польський сценарій" не працює в Україні
Головною причиною повільнішого розвитку ринку стала війна. Вона змусила аграріїв концентрувати капітал на збереженні операційної діяльності: закупівлі техніки, логістиці, будівництві елеваторів і розвитку переробки, а не на викупі землі.
Крім того, в Україні відсутні фундаментальні умови для реалізації "польського сценарію" подорожчання гектарів. У Польщі ринок зростав завдяки масштабним прямим субсидіям ЄС з розрахунку на гектар, тоді як українська аграрна модель не має подібної бюджетної підтримки.
У результаті інтереси інвесторів та агровиробників дедалі більше розходяться. Якщо для інвестора зростання цін означає приріст капіталу, то для виробника це збільшення витрат на викуп земельних банків і додаткове навантаження на бізнес.
Як підсумовує УНІАН, український земельний ринок розвивається без спекулятивного ажіотажу. Тому будь-які заяви про стрімке зростання вартості гектарів слід оцінювати крізь призму інтересів того, хто їх оголошує, зважаючи на реальні економічні чинники, а не на рекламні обіцянки.
Раніше 5.UA розповідав як в 2021 створювали ринок землі і хто та на яких умовах зможе її купити.
Читайте також: Історична ніч: як Рада ухвалювала закон про ринок землі та як реагували депутати.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
