ЕнергоНЕзалежність
ЕнергоНЕзалежність
5.ua

Закінчуються кошти – закінчується газ: як позбутися залежності від газу РФ на прикладах Польщі та Туреччини

Енергетична безпека України – синонім енергетичної незалежності нашої країни

Залежність від зовнішнього, "токсичного" енергетичного ресурсу ще досі присутня. Як можна зменшити таку залежність, та як цього досягають у сусідніх країнах, – подискутували у проекті "ЕнергоНЕзалежність" автор, ведучий та аналітик з питань енергетики Микола Войтів і Сергій Корсунський, Надзвичайний і Повноважний Посол, директор Дипломатичної академії України.

"Ми не можемо довіряти Російській Федерації і жодному підпису під жодним контрактом, якщо були порушені такі фундаментальні, з точки зору дипломатії, міждержавні угоди і було гарантовано територіальну цілісність суверенітету України, в тому числі, й Російською Федерацією. Як ми можемо довіряти, коли йдеться про комерційні речі, контракти, які важко відстоювати навіть у Стокгольмському арбітражі. Ми маємо стати частиною Європейського ринку. Без впровадження радикальної системи енергоефективності і збільшення власного видобутку ми не зможемо вирішити питання енергобезпеки", – переконаний Сергій Корсунський, Надзвичайний і Повноважний Посол, директор Дипломатичної академії України.

В Європі питання енергетичної безпеки чи не одне з основних, і йому приділяють багато уваги, адже це – енергонезалежність країни. Саме це питання було одним із найактуальніших під час Міжнародного промислового форуму, що проходив нещодавно у містечку Карпач (Польща), де відбулася панельна дискусія на тему "Енергетична безпека європейської промисловості", співорганізатором якої була українська громадська організація "Управління нової генерації". На захід було запрошено представників Укртрансгазу, Магістральних газопроводів України, які, на жаль, проігнорували запрошення, хоча обговорювалося багато стратегічних меседжів, важливих для України. Варто зазначити, що українська сторона була представлена лише громадською організацією. Виникає запитання, чому представники енергетичних компаній залишаються осторонь, особливо, коли обговорюють енергобезпеку України в контексті енергетичної безпеки Центрально-Східної Європи?

Микола Войтів спілкувався із організатором заходу Зиґмундом Бердиховським, головою програмної ради Економічного форуму в Криниці, громадським діячем, про головні виклики енергетичній безпеці України, Польщі та об’єднаній Європи в контексті залежності від російського енергетичного ресурсу: "Найперше, це є диверсифікація. Без досягнення певного рівня незалежності, якщо йдеться про джерела постачання тих ресурсів, важче говорити про безпеку. Другим істотним елементом є модернізація інфраструктури. Третє, це те, про що найбільше говорять в Євросоюзі – зниження емісії (викиди вуглецю, – ред.). Хоча це становить певні фінансові витрати, проте – це інституційні рішення, які дають шанс створити ринок, щоби він був сумісним з ринками Німеччини, Франції та інших країн ЄС. Тобто, це є ті три головні виклики, коли ми говоримо про енергетичну безпеку Центрально-Східної Європи", – зазначив пан Бердиховський.

Три головні виклики для енергетичної безпеки Центрально-Східної Європи: диверсифікація, модернізація інфраструктури та зниження емісії

Зиґмунд Бердиховський

"Польща, замість того, щоб підписувати договори з лижними інструкторами, побудувала потужний термінал LNG і має змогу купляти зріджений газ у США та підписала контракт на п'ять років", – зазначає директор Дипломатичної академії України Сергій Корсунський. Це говорить про значну корупційну складову в українській енергетичній сфері, адже лише десять років тому ця сусідня країна також була залежна від російського чинника, та на сьогодні її енергетична безпека на досить значному рівні і термінал LNG успішно працює. Хоча будівництво LNG терміналу в Україні залишилося на рівні розмов, вказуючи причину – неможливість проходження танкерів через протоку Босфор. Проаналізувавши це питання, експерти дійшли висновку, що не це було перешкодою, а відсутність бажання та уміння домовлятися, розвивати дипломатичні відносини та відсутність фахівців, які б могли надати обґрунтовану бізнес-модель партнерам у Катарі та Туреччині.

На сьогодні для енергетичної безпеки України важливе будівництво інтерконектору Україна – Польща

Микола Войтів, ведучий та аналітик з питань енергетики, проаналізував: "Два чинники, за якими можна простежити, наскільки Україна залежна від зовнішнього ресурсу – імпорт і транзит. Станом на цей рік, ми очікуємо 14 млрд м куб. газу з Європи, від російського вугілля залежність сягає 55–50%, залежність від ядерного російського палива очікується на рівні 45%, хоча у 2016 було – 55%, у 2015 була повна залежність. Щодо транзиту, то в 2017 році очікується протранзитувати 93 млрд м куб. газу з Росії, що дасть бюджету України $3 млрд та 13,2 млн тонн нафти з Росії, за що бюджет України має отримати $120 млн. Завантаженість нафтотранспортних магістралей – не більш як 20%. (Україна транзитує лише російську нафту, – ред.)"

Україна отримає $3 млрд за транзит 93 млрд м куб. газу у 2017 році

Угода підписана до кінця 2019 року, то чи буде припинено транзит через Україну 1 січня 2020 року? І які можливі наслідки? Це питання, переконані фахівці, можна вирішити через принципову позицію України – має бути підписання нової угоди з європейськими споживачами та перенесення точки обліку на східний кордон. Ми не маємо бути залежними від російського Газпрому та його умов, адже вони зацікавлені у безперебійному постачанні своїм покупцям енергетичних ресурсів, проте Україна не має стати заручником. Тому нові угоди мають бути вигідними насамперед для України, адже це – безпекова площина, її незалежність. На прикладі Турецької республіки, де немає газу, нафти і гідроресурсів та є незначна частка вугілля, тільки зараз будується перша АЕС. Державний порядок, який існує, вчить громадян досить ощадливо використовувати газ, адже при вході у будинок, квартиру, є лічильник, у який вкладають картку, з якої знімаються кошти за використаний газ. Закінчуються кошти – закінчується газ. Влітку газ у рази дешевший, тому кожен може оплатити його влітку, а використовувати узимку. У цій країні немає субсидій, пільг. "Усі розуміють, держава – це колектив людей, кожен взяв на себе зобов’язання, які має держава. І якщо хтось не виконує, то за це платить хтось інший", – ділиться досвідом пан Корсунський.


Енергоефективніть – це також енергобезпека

М. Войтів

Питання енергобезпеки звучить у контексті енергонезалежності, адже від цього залежить, що ми можемо та робимо у напрямі незалежності… чи залежності? На українському енергетичному ринку присутній монополізм, що не дає можливості Україні розвиватися. Позбутися токсичності від російського газу можна лише знищивши корупцію в енергетичній сфері і монополію на енергетичному ринку, створивши ринок газу та енергетичну біржу. А також – завдяки альтернативній енергетиці і відкриттю нових родовищ для видобутку власного газу. Тому кожен має дбати про енергетичну безпеку доступним йому способом. Виклик українському енергетичному сектору – це виклик кожному українському громадянину. Адже ціна енергетичної безпеки – це енергоНЕзалежність України.

Підготувала редактор проекту "ЕнергоНЕзалежність" Наталія Чурікова

Попередній матеріал
Чи відповість Порошенко на лист Саакашвілі: "Час. Підсумки дня"
Наступний матеріал
Нестабільність курсу: НБУ назвав наступну кризову точку для гривні

Як позбутися залежності від "токсичного" російського газу – "Енергонезалежність"

Як вплине на ціну для споживача створення ринку газу в Україні

Чи запрацює в Україні ринок природного газу – "ЕнергоНЕзалежність"

В якому стані перебуває нафтопереробний комплекс України – "ЕнергоНЕзалежність"

Чого очікувати від нового закону про ринок електроенергії та хто виграє більше: бізнес чи споживачі

Чого очікувати від нового закону про ринок електричної енергії – "ЕнергоНЕзалежність"