5 канал

Нафтопереробний комплекс України: надії нема, але вихід є – "ЕнергоНЕзалежність"

Хоча ціни на пальне не вдасться зменшити, проте будівництво нового сучасного нафтопереробного комплексу з новітніми технологіями дасть змогу українському споживачеві отримувати якісне пальне

Нафтопереробний комплекс України – це все ще комплекс чи тисячі тонн металу? "Це – тисячі тонн металу, об'єднані в комплекс, на утримання якого виділяють великі кошти. Хоча за умови роботи українських НПЗ бюджет України отримував би один млрд грн щорічно", – про це сказав у студії програми "ЕнергоНЕзалежність" на "5 каналі" директор Науково-технічного центру "Психея" Сергій Сапєгін. Разом з ведучим та аналітиком з енергетичних питань Миколою Войтівим, експерти діагностували стан нафтопереробного комплексу України, його перспективи, та що насправді відбувається з потужними НПЗ.

Один млрд гривень щорічно недоотримує бюджет України через непрацюючі НПЗ

Один з найбільших нафтопереробних заводів України працює на майже 12% своєї потужності і при цьому переробляє дорогу нафту Azerі Light вартістю $65,05 за барель. При цьому видає пальне низької якості – бо для високої потрібні відповідні технології та устаткування, якого немає на Кременчуцькому НПЗ.

Азербайджанська нафтаAzeriLightкоштує $65,05 за барель, а BrentCrude(і, відповідно, Urals) – $63,84 за барель

Та навіть на неякісне пальне в Україні був би попит. "У нас особливості українського споживача. По-перше, автомобільний парк в Україні застарілий, тобто 50% автомобілів не потребують пального стандартів якості Євро-5, і вище. По-друге, в нас є такий великий споживач як держава: це і Міністерство оборони, і інші державні структури, для яких, наприклад, дизельне пальне екологічних стандартів не є необхідним, його можна доопрацювати", – зазначив Сергій Сапєгін, директор Науково-технічного центру "Психея" та додав: "На жаль, немає аналізу того, якої якості пальне потрібне українському споживачеві. Тобто, якщо б усі українські НПЗ працювали, то ми частину цих нафтопродуктів могли б використовувати в аграрному секторі, воно може бути використаним і для Міністерства оборони".

НАЗВА НПЗ

Первинна потужність, млн/тонн сировини за рік

Виробнича потужність, млн/сировини у 2016 р.

Кременчуцький НПЗ

18,6

2,2 – 2,5

Лисичанський НПЗ

23,7

0

Херсонський НПЗ

 7,1

0

ПАТ "НПК "Галичина"

3,5

0

Одеський НПЗ

2,8

0

ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття"

2,6

0

Шебелинський ВПГКН

600 тис. тонн

485 тис. тонн

Своєю чергою, Микола Войтів заявив: "На початку 90-х років потужність нафтопереробного комплексу становила приблизно 50 млн тонн на рік, а станом на сьогодні – це навіть не 5%". Аналітик з питань енергетики згадав також про втрачені можливості України: "Будівництво одного з найпотужніших НПЗ, спільний проект України, Азербайджану та Польщі мало відбутися десять років тому, вартість проекту становила $5 млрд, але це вже втрачені можливості для України. Польща збудувала такий НПЗ і тому Україну розглядає як конкурента, а не партнера, та не вірить, що нам вдасться реалізувати такий проект сьогодні".

На НПЗ та ГПЗ, які сьогодні ще працюють, переробляється 95% української сировини

Богдан Соколовський, експерт з питань енергетики,уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки (2008–2010) впевнений: "Надії немає. Наші нафтопереробні заводи вже погані – і вони, і їхні технології – застарілі . Єдиний працюючий – Кременчуцький НПЗ, виробляє дизельне пальне та бензин низької якості. На жаль, як вони декларують, що виробляють бензин стандарту Євро 5 – це неправда. Все, що вони роблять – це пальне для старої техніки. Українські нафтопереробні заводи вже не запрацюють на повну потужність. Вихід єдиний – збудувати новий сучасний нафтопереробний комплекс, спроможний виробляти всюди ліквідні високоякісні нафтопродукти і сучасну сировину для хімічної промисловості на українському і зарубіжних ринках. Цей варіант – найбільш прийнятний для нашої держави, оскільки держава може впливати на наш ринок нафтопродуктів, ми використовуємо українську школу нафтопереробки, створюємо робочі місця".

Хоча ціни на пальне не вдасться зменшити, проте будівництво нового сучасного нафтопереробного комплексу з новітніми технологіями дасть змогу українському споживачеві отримувати якісне пальне. І хоча це потребує мільярдних інвестицій, та часто кажуть, що це – нереально, немає коштів, можливостей – та при правильному аналізі й управлінні завжди є альтернатива. Варто лише шукати правильні шляхи в напрямі до енергонезалежності, бо це, насамперед, незалежність нашої країни. Особливо, коли питання стосується енергетичної безпеки всієї країни у довгостроковій перспективі. Тож вихід є.

Попередній матеріал
Розенко переконаний: підвищення мінімалки не призведе до інфляції
Наступний матеріал
Посол США в РФ анонсував нову зустріч Волкера і Суркова