Про це йдеться у праці С.В. Віднянського "Дожі Дєрдя повстання 1514 року".
Передісторія
Повстання бере свій початок у хрестовому поході проти турків. Останніх почали негативно сприймати через те, що на їх престолі з'явився новий турецький султан Селім I Грозний, а також через спустошливі набіги на Хорватію, Сербію і Угорщину.
Саме тому в 1512 році Папський престолу доручив організувати антитурецький хрестовий похід єпископу Томашу Бакоці, який колись був кріпаком. 9 квітня 1514 року папа римський Лев X опублікував буллу про хрестовий похід проти Османської імперії.
За короткий час зібралося військо добровольців, у яке увійшли селяни, ремісники, мандрівні студенти, жебраки ченці, дрібні священники та міська біднота.
Дрібного провінційного дворянина Дєрдя Дожі обрали ватажком війська, яке отримало назву куруців (тобто хрестоносці). Йому вдалося об'єднати приблизно 40 тис добровольців.
Скасування хрестового походу, що спровокувало війну
Армія вже збиралася завдати удару по турецьких форпостах, але втрутилися дворяни, які 23 травня скасували подальший набір хрестоносців. Вони почали боятися, бо розуміли, що потенційно формується справжня антифеодальна революційна армія, а становище селян у той час було скрутним.
Їх підтримав король Уласло II, який скасував хрестовий похід. Всі ці події роздратували селян, а тому вони атакували угорських лицарів.
Сутички між хрестоносцями і дворянами дали йому зрозуміти, що єдиний спосіб уникнути війни – розпочати війну з Османською імперією. Однак, було пізно.
У той момент Дєрдь Дожа звернувся до селян і солідарних з ним представників пригноблених верств населення, щоб ті почали безкомпромісну боротьбу проти дворян.
Згодом антифеодальне повстання охопило більшу частину країни. Дожа проголосив на цих територіях республіку, загальну рівність і верховенство прав народу, а після вирушив з армією на Трансільванське князівство.
Крах повстання та безпрецедентна помста
15 липня 1514 року поблизу міста Темешвар (сучасна Румунія) його армію розгромило військо трансільванського князя Я. Запольяї та темешварського воєводи І. Баторі. Сам Дєрдь отримав серйозні поранення та опинився в полоні.
Його неймовірно жорстко стратили вже через 5 днів: спочатку його довго мучили, потім посадили на розпечений трон, надягли на його голову розпечену корону, а згодом ще живого Дожі розірвали на частини і згодували його послідовникам.
Вже до осені 1514 року всі осередки повстання успішно придушили. Феодалам вдалося винищити близько 50 тис учасників селянської війни. Також у підсумку суттєво погіршилося становище селянства.
Ці фактори вкрай негативно вплинули на становище Угорщини, яку вже в 1526 році легко завоювало турецьке військо Сулеймана Пишного.
До речі, нещодавно "Дивогляд" повідомляв про те, чому насправді помер Чингісхан.
Роман Кудрик, "Дивогляд"
Якщо ви втомилися від серйозних новин і хочеться трохи розслабитися, підписуйтеся на наш канал у Telegram. Дивогляд 5.UA – тут може бути страшно, але весело!
