Які страви?

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко переконує, що національна гастрономічна спадщина не обмежується лише борщем. На його думку, на міжнародне визнання та внесення до списків ЮНЕСКО заслуговують також традиційні сирники й вареники з вишнею або маком. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на його коментарі виданню "Фокус".

Культурний код та популяризація кулінарії у світі

За словами ресторатора, ці страви є важливими елементами української ідентичності, адже рецепти їхнього приготування формувалися століттями та передавалися між поколіннями в кожній родині.

"Це страви, які багато для нас означають. Ми виростаємо з ними, готуємо їх удома, передаємо ці рецепти. Через них теж можна розповідати про українську кухню і про нас самих", – зазначив Клопотенко.

Водночас кулінар наголошує, що не варто чекати на формальні рішення міжнародних інституцій для просування вітчизняної гастрономії. Ознайомлювати іноземців із культурним значенням українських частувань можна вже сьогодні.

"Уже зараз можемо популяризувати ці страви у світі, пояснювати їхнє місце в нашій культурі й робити так, щоб їх пов’язували з Україною", – підкреслив шеф-кухар.

Шлях українського борщу до списку ЮНЕСКО

Нагадаємо, що процес офіційного визнання культури приготування українського борщу розпочався у 2020 році, коли її внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Згодом команда Клопотенка разом із держустановами підготувала розширене номінаційне досьє обсягом майже 700 сторінок, у якому описали традиції приготування борщу в 25 регіонах країни.

Вже 1 липня 2022 року Міжурядовий комітет ЮНЕСКО ухвалив рішення про включення українського борщу до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. Організація визнала страву символом соціальної згуртованості та об'єднання людей, а сама міжнародна кампанія допомогла захистити її від спроб привласнення з боку держави-агресорки.