Більше, ніж просто сором?
Слово "кринж" стало справжнім феноменом сучасного молодіжного жаргону – воно звучить у соцмережах, потрапляє в заголовки ЗМІ й дедалі частіше з’являється в повсякденному спілкуванні. Та попри широку популярність, багато хто досі не до кінця розуміє, як правильно тлумачити це запозичення й чому в українській мові існує суперечка щодо його написання. Про походження терміна, його значення та мовні нюанси розповів "Фокусу" Дмитро Данильчук – кандидат філологічних наук і доцент кафедри мови медіа КНУ імені Тараса Шевченка, повідомляє "Дивогляд".
За словами науковця, "кринж" – це не новітній винахід української молоді, а адаптоване запозичення з англійської мови, яке з’явилося в побуті приблизно у 2010-х роках, разом із цілою хвилею подібних сленгових слів на кшталт "слеї", "вайб", "лол", "рофл", "треш" тощо.
Сам термін походить від англійського дієслова to cringe, що дослівно означає "здригатися" або "стискатися" – зокрема від незручності, збентеження чи сорому. Утім, в українському середовищі слово трансформувалося й набуло значення іменника, який окреслює не дію, а відчуття – те саме неприємне збентеження, ніяковість або навіть огида, які виникають, коли стикаєшся з чимось надто дивним або неприродним.
Як зазначає Данильчук, спектр емоцій, які викликає слово "кринж", ширший за звичне "іспанський сором" – ще одну кальку з англійського сленгу, що прижилася в українській. Якщо "іспанський сором" здебільшого стосується ситуацій, коли нам ніяково за когось іншого, то "кринж" може позначати цілу палітру реакцій – від роздратування й сарказму до відрази чи навіть ледь не фізичного дискомфорту.
Ця багатозначність і відсутність однозначного українського відповідника зробили слово надзвичайно популярним. Воно вийшло за межі суто сленгового мовлення і почало з’являтися в публіцистиці, телевізійних сюжетах та навіть у науковому обговоренні.
Окреме питання – як правильно писати та вимовляти: "кринж" чи "крінж"? Відповідь, за словами філолога, міститься в давно відомому правописному правилі.
"Зі школи пам’ятаємо мнемонічний віршик "Де ти з’їси цю чашу жиру" на славнозвісне "правило дев’ятки". У запозиченнях з неслов’янських мов після р перед іншим приголосним пишеться и, а не і, отже, має бути кринж — так само, як, приміром, у лексемах криза, тригер, корида. Тому – не крінж, а кринж", – пояснює Данильчук.
Отже, навіть сленг не обходиться без мовної логіки. І якщо ви досі сумнівались у правильності "кринжу", тепер маєте наукове пояснення – і для його змісту, і для правопису.
Раніше "Дивогляд" розповідав про словник сучасного молодіжного сленгу.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
