Смакота у паспорті
У повсякденному житті предків звички, уподобання й навіть гастрономічні пристрасті ставали основою для формування родових прізвищ. Зокрема, якщо хтось любив смачно поїсти або вмів добре готувати, це могло знайти своє відображення в його прізвищі. Про це розповідає "Дивогляд", посилаючись на дослідження мовознавця Юліана Редька, автора праці "Сучасні українські прізвища".
У давнину процес формування прізвищ був тісно пов'язаний із побутом. Людям давали прізвиська, які згодом закріплювалися як спадкові імена. Серед таких – і ті, що вказували на кулінарні здібності або гастрономічні звички. Нерідко прізвища відображали улюблені страви, манеру споживання їжі або навіть зовнішність, пов’язану з "апетитним" способом життя.
Ось приклади таких прізвищ, що збереглися до наших днів і мають чіткий зв’язок із їжею чи процесом харчування:
– "Борщ" – одне з найпоширеніших "їстівних" прізвищ, сьогодні його мають 5052 особи.
– "Булка" – м’яке й солодке родове ім’я для 1056 українців.
– "Масло" – серед 2012 людей із цим прізвищем, мабуть, не бракує тих, хто любить усе "на маслі".
– "Сало" – традиційний символ української кухні представлений у 4387 носіїв.
– "Малай" – солодка страва і не менш солодке прізвище, яке мають 1203 людини.
– "Варениця" – прізвище, що пахне домашньою кухнею, носить 812 українців.
– "Смакула" – звучне ім’я, яке говорить саме за себе; 224 особи носять його з гордістю.
– "Жовтобрюх" (730), "Пузач" (164), "Череватий" (603), "Трипуз" (62) – ці прізвища говорять про "животик з характером".
– "Лакомий" (65) та "Ласий" (41) – вказують на солодку вдачу або любов до смачненького.
– "Молоко" (90) – м’яке, лагідне прізвище, що зберігає смак дитинства.
– "Юшка" (38) – проста, але смачна назва з домашнім затишком.
– "Напха" (24) та "Скороїд" (16) – прізвища, що більше нагадують давні прізвиська з гумором.
– "Брюхань" (157) і "Черевуха" (10) – рідкісні, але виразні згадки про апетитні форми.
Ці прізвища – не просто етнографічна цікавинка. Вони є живим свідченням того, як побутова культура, зокрема кулінарні традиції, впливали на мовну спадщину. Вони розповідають про часи, коли їжа була не лише способом виживання, а й джерелом соціального статусу, родинної гордості та навіть особистісної ідентичності.
Українські родові імена, утворені на основі харчових звичок, залишають по собі не лише усмішку, а й глибокий слід у національній пам'яті – як смачний штрих до історії прізвищ, що й досі лунає в паспорті чи на табличці біля дверей.
Раніше "Дивогляд" розповідав про 7 українських прізвищ, які могли виникнути через зміну релігії.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
