Вчені з Університету штату Пенсильванія дійшли несподіваного висновку
Саме поведінка батька у ранньому віці дитини може мати більш помітний вплив на її майбутній фізичний стан, ніж аналогічні дії матері. Про це повідомляє "The New York Times", посилаючись на результати дослідження, опублікованого в журналі Health Psychology, пише "Дивогляд".
У межах роботи науковці спостерігали за взаємодією 10-місячних немовлят з обома батьками під час спільних ігор. Пізніше вони знову зверталися до цих сімей, коли дітям виповнилося 2 та 7 років, щоб оцінити подальші зміни у сімейній динаміці та стані здоров’я дітей.
Дослідники виявили, що батьки, які на ранньому етапі були менш уважними та менш чутливими до потреб дитини, частіше демонстрували проблеми у співбатьківстві. Йшлося про ситуації, коли чоловік відсторонювався від виховання або починав конкурувати з матір’ю за увагу малюка.
Як зазначив один з авторів дослідження, постдокторант Пенсильванського університету Альп Айтуглу, команда очікувала, що вплив на розвиток дитини матимуть обидва батьки. Однак у цьому випадку чіткий зв’язок із подальшими показниками здоров’я був зафіксований саме з боку батька. Він пояснив, що негативна поведінка чоловіка у сімейних взаємодіях може поступово поширювати напруження на всю родину, а згодом відображатися і на фізичному стані дитини.
Під час аналізу дослідники вивчили 18-хвилинні відеозаписи сімейних ігор, оцінюючи рівень позитивних емоцій, чутливість батька до дитини та характер співпраці між батьками. За словами Айтуглу, інколи чоловіки намагалися відволікти дитину від матері або втрачали ініціативу, якщо не отримували бажаної реакції. Він припустив, що батьки можуть частіше "відступати", якщо відчувають, що не можуть завоювати увагу малюка.
Найцікавіші результати стали помітними, коли дітям виповнилося 7 років. Тоді вчені взяли аналіз крові та перевірили чотири запальні й метаболічні маркери. З’ясувалося, що діти, чиї батьки демонстрували кращу взаємодію у вихованні, мали нижчі показники С-реактивного білка та глікованого гемоглобіну – маркерів, які можуть сигналізувати про майбутні ризики хронічних захворювань.
Водночас автори підкреслюють: ці дані не означають, що роль матері менш важлива. Співавторка дослідження, доцентка Пенсильванського університету Ганна Шраєр, наголосила, що результати швидше демонструють користь позитивної залученості батька, яка здатна зміцнювати здоров’я всієї сім’ї.
Для пояснення виявленого ефекту команда запропонувала так звану "гіпотезу вразливості батька". Вона полягає в тому, що чоловіки можуть бути особливо емоційно чутливими до напруження у стосунках із партнеркою, а це здатне впливати на атмосферу в родині та опосередковано – на здоров’я дитини. Іншим можливим поясненням стало припущення, що діти частіше проводять час із матерями, тому під час спільних сімейних взаємодій сильніше реагують саме на поведінку батька.
Професор психології Північно-Західного університету Грег Міллер, який вивчає вплив стресу на організм, зазначив, що наука тривалий час майже не приділяла уваги ролі батьків. За його словами, більшість досліджень традиційно будувались так, що на тестування дітей найчастіше приводили саме матері. Водночас він підкреслив, що поведінка батька – лише один із багатьох факторів, які формують здоров’я людини, поряд із харчуванням та фізичною активністю. Проте саме батьки можуть суттєво впливати на те, як дитина вчиться реагувати на стрес і взаємодіяти із соціальним середовищем.
Раніше "Дивогляд" розповідав про 4 навички, без яких діти не досягнуть успіху.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.