Історія
Люди вживали кип'ячену воду ще на початку цивілізації. На думку антропологів, навичка кип'ятіння води вже була властива неандертальцям, які використовували для цього спеціальні посудини з берести і шкіри. Про це повідомляє "Дивогляд".
Окрім цього, "пращури" сучасного чайника вже зустрічалися у Стародавньому Китаї, Японії та Єгипті. Найстаріший "самовар" – серед тих, які відомі науці – знайшли в Азербайджані. Йому приблизно 3,7 тис років.
Теж згадаємо про імператора Нерона, для якого воду спочатку кип'ятили, а потім охолоджували шляхом опускання посуди з водою у сніг. Також античний-письменник Пліній Старший мав у своїх працях рецепт приготування придатної для пиття води:
"Для того, щоб зробити погану і брудну воду безпечною, треба кип'ятити її до тих пір, поки залишиться тільки половина".
Дивовижно, але кип'ятіння навіть описали у філософсько-поетичному трактаті – "Чайному каноні". Твір, який присвячений чаю і його приготуванню, написав у першому тисячолітті нашої ери китайський мудрець, а потім – чайне божество Лу Юй.
Згідно легенді, останній – тонкий знавець води та міг лише подивитися на неї, щоб визначити її джерело (наприклад, криниця чи озеро) і місце (берег або всередині річки). Філософ писав про існування трьох стадій кипіння:
- перша нагадує "риб'яче око і випускає тихий звук"
- друга характеризується появою бульбашок, схожих на "нанизані незліченні перли", а вода так дзюрчить, начебто джерельна
- на третій стадії вода "б'ється, як величний прибій, і звучить, як здіймається хвиля"
Читайте також: Осіння консервація: топ-10 заготовок на зиму
У чому користь кип'ятіння?
Передусім кип'ятити воду треба, щоб її знезаразити. Вода може передавати безліч небезпечних хвороб:
- холеру
- ботулізм
- кишкову паличку
- легіонельоз
При температурі близько 100 градусів переважно ці бактерії-вбивці гинуть. Це не стосується бактерій, які при несприятливих умовах стають спорами: вони позбавляються від зайвої води та їх покриває щільна оболонка.
У цьому вигляді бактерії можуть справлятися не лише з кип'ятінням протягом кількох годин, але й з космічним холодом і більшістю хімічних реагентів. На щастя, таких бактерій мало, а тому кип'ятіння – досі надійний спосіб безпечного приготування питва.
Воно разом з хлорування врятувало (та продовжить це робити) життя багатьох людей по всій Землі. Звісно же, кип'ятіння – це не панацея від усього небезпечного, що може містити водопровідна вода.
Зокрема, воно не знищує у воді пестициди, важкі метали, нітрати, фенол і нафтовмісні продукти. Окрім цього, у процесі кип'ятіння з води йде кисень, а тому після цього процесу така вода не використовується для поливу рослин і для утримання акваріумних рибок.
Читайте також: Без жиру та плям: як очистити духовку – поради
Чи варто кип'ятити воду?
Якщо ви точно знаєте, що перед вами чиста вода – можна її не кип'ятити. Наприклад, це стосується води з гірського джерела, бо вона смачніша та корисніша, ніж кип'ячена. Це обумовлено великою кількість кисню і оптимальною кількістю солей.
У кип'ятінні мінеральної чи артезіанської води теж не має потреби, а ось вживання сирої води з крана, на думку лікарів, категорично не рекомендується. Це обумовлено її проходженям через механічну і хімічну очистку, а потім потраплянням у водопровідну трубу.
Якщо пити таку воду, то можна заразитися кишковою паличкою, а тому водопровідну воду обов'язково треба кип'ятити.
Як правильно кип'ятити воду?
Передусім треба пам'ятати про "важку" та "легку" воду. Тут ми писали, як за смаком розпізнати "важку" воду та чи безпечна вона для здоров'я.
Кип'ятіння води для чаю має бути помірним, бо "важка" вода – більш інертна та шкідлива для організму (у великих дозах) – випаровується повільніше, ніж "легка". Це призводить до підвищення її концентрації в міру кип'ятіння.
Читайте також: ТОП-4 дивовижних фактів про котів і воду
Окрім цього не треба кип'ятити одну і ту ж воду багато разів поспіль, доповнюючи уже кип'ячену воду свіжою. Кожного разу залишок води буде накопичувати у чайнику всю велику частку "важкої" води.
Ліпше налити рівно таку кількість води, яку ви плануєте використати за один раз. Також треба пам'ятати, що воду краще кип'ятити лише до перших бульбашок – у момент закипання води гази тільки починають виділятися, але вони все ще там залишаються.
Якщо перестаратися, то можна отримати "мертву" воду, бо вона втратить свій природний газовий склад: кисень, озон, вуглекислоти, азот тощо. Також корисні для людського організму солі та мінерали можуть осісти на стінках чайника, якщо довго кип'ятити воду. Це погіршує мінеральний склад останньої.
Наостанок зазначимо, що краще не заливати у термос окріп і відразу закривати його кришкою, бо це може призвести до "мертвої" води. Замість цього треба, щоб термос постояв відкритим хоча б 5 хв, після чого його можна закрити.
До речі, нещодавно "Дивогляд" повідомляв про те, чи можна пити воду з бюветів у Києві.
Якщо ви втомилися від серйозних новин і хочеться трохи розслабитися, підписуйтеся на наш канал у Telegram. Дивогляд 5.UA – тут може бути страшно, але весело!
