І їх цілком можна зрозуміти. Бо, хоч як би у "Київводоканалі" не переконували, що про трубах тече джерельно чиста вода, її колір і прозорість переконують у зворотному.
Та чи справді вода у бюветах безпечніша, ніж та, що тече з крану вдома? Про це розповість "Дивогляд" із посиланням на статтю видання "Рубрика".
У Києві обслуговуванням бюветів займається "Київводфонд". Ця організація забезпечує технічне обслуговування, проводить ремонтні роботи, контролює безпеку і якість питної води.
Для мешканців столиці навіть створили мапу, на якій позначені усі бювети: синім відзначені ті, що функціонують, червоним – тимчасово несправні.
Глибина усіх свердловин у бюветах становить від 90 до 340 метрів. Це води сеноманського і юрського горизонтів, які вважаються захищеними від зовнішнього впливу.
Вода з юрського горизонту зазвичай має ідеальний склад: не містить заліза, має оптимальну для людського організму кількість мінералів, а також є кристально прозорою.
Щодо води з синоманського горизонту, то вона часто буває жорсткою, містить забагато заліза або сірководню.
"Київводфонд" перевіряє якість води за 11 основними показниками раз на три місяці, ще раз на рік проводиться розширений аналіз, за 56 показникам. За регламентом також проводяться перевірки на ще 9 показників: каламутність води, її колір, наявність запахів, смак, жорсткість, наявність марганцю, амонію і заліза.
Читайте також: Як за смаком розпізнати важку воду та чи безпечна вона для здоров'я – поради
У більшості бюветів вода відповідає вимогам якості. Детальні результати аналізів за кожною адресою у вільному доступі. Тільки в деяких з них перевищена норма вмісту заліза.
Але є одне але!
Проблема води у бюветах полягає не в якості самої води, а в комунікаціях - колонці та трубах, по яких вона подається. Наприклад, перевищена норма заліза говорить про іржу на обладнанні. Окрім того, у трубах можуть жити недружні до людини мікроорганізми.
За словами Вікторії Яковлєвої, директорки з інформаційної політики Асоціації Укрводоканалекологія, пити таку воду небезпечно, оскільки вода, яка зливається з бюветів, в якій хтось, в кращому випадку, помив руки, зливається назад у свердловину і не проходить бактеріологічну обробку перед тим, як податися повторно. За її словами, вода з крана в Києві набагато безпечніша, ніж вода з бюветів, адже від деяких мікроелементів вуличної води, таких, як залізо, не можна позбутися навіть якщо цю воду прокип'ятити.
Якщо ж дуже хочеться пити, варто звернути на кілька важливих показників: запах води, колір і нерозчинні домішки.
- Мутний жовтуватий колір говорить про високий вміст заліза у воді, неприємних запах — про наявність сірководню, а значить, про наявність шкідливих мікроорганізмів, які цей запах виробляють.
- Якщо ви звикли набирати воду на вулиці з одного і того ж джерела — перелийте її в прозору скляну ємність і дайте відстоятися ніч. Зміна кольору води та осад можуть з'явитися на ранок — це також свідчить про погану якість води. Стінки посудини можуть стати слизькими. Таку воду краще не пити.
- Також не варто зберігати воду в одноразових пластикових пляшках. Шкідливі мікроорганізми потрапляють в пляшку з повітря, у спеку така ємність перетворюється на теплицю для розмноження бактерій.
Раніше вчені розповіли, який спосіб очищення води є найефективнішим.
Якщо ви втомилися від серйозних новин і хочеться трохи розслабитися, підписуйтеся на наш канал у Telegram. Дивогляд 5.UA – тут може бути страшно, але весело!