Верховна Рада зробила крок до створення в Україні військової поліції: парламентарі ухвалили відповідний законопроєкт у першому читанні. Згідно з документом, новостворене формування має стежити за безпекою військовослужбовців, а ще – дотриманням порядку. Дві опозиційні фракції не дали своїх голосів за цей законопроєкт. Їх збентежили й інші обов'язки, якими можуть наділити військову поліцію. Довкола яких норм виникали суперечки та чи прийшов у Раду генпрокурор Андрій Костін, якого викликали для пояснень щодо можливого незаконне збагачення його заступника, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Лідії Середюк.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Із гарячих дискусій стартував робочий день у парламенті. Усе довкола законопроєкту про створення в Україні військової поліції – нового формування, яке має стежити за дотриманням правопорядку в ЗСУ, Міноборони та Державній спеціальній службі транспорту. Цей документ раніше знімали з розгляду. Нині ж парламентарі голосують у першому читанні.
247 депутатів натиснули кнопку за утворення спеціалізованої військової поліції на базі вже чинного формування – Військової служби правопорядку у складі ЗСУ. Серед їхніх обов'язків: розслідування злочинів, які вчинили військові, розшук дезертирів, охорона військових об'єктів, патрулювання вулиць, стеження за безпекою пересування військового транспорту.
"Повноваження військової поліції будуть розповсюджуватись винятково на діючих військовослужбовців ЗСУ та резервістів, які перебувають на зборах – це основне. Друге – це не буде потребувати додаткових грошей із бюджету, тому що створюється на базі ВСП. ВСП зараз не має правоохоронних функцій. Військовій поліції ми ці функції надаємо", – заявив голова комітету ВР із питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.
І виконуватимуть ці обов'язки здебільшого у місцях дислокацій військових.
"Переважно це військові містечка, військові об'єкти, навчальні заклади, військові підрозділи, вся військова інфраструктура, де, відповідно, базуються військовослужбовці, які несуть службу, де виникають ризики чи де звертаються командири про певну оперативну підтримку", – пояснив нардеп від "Слуги народу" Олександр Бакумов.
Розслідуванням правопорушень військових нині займається ДБР. Цей орган надто завантажений, тому в умовах повномасштабної війни виникла потреба делегувати обов'язки спеціалізованій структурі, пояснюють автори законопроєкту. Захист та забезпечення безпеки військовослужбовців – обов'язки, що також ляжуть на плечі військової поліції.
"Якщо будуть якісь порушення дисциплінарні з боку представників ТЦК, на них будуть зразу швидко реагувати представники військової поліції", – зазначив Сергій Іонушас.
Не віддавали свої голоси за цей законопроєкт опозиційні фракції: "Євросолідарність" та "Голос", адже певні, що до утворення військової поліції слід підходити комплексно.
"Треба створювати систему військової юстиції: військова поліція, військова прокуратура, військові суди, але це треба створювати разом. Тому що, якщо створювати зараз поліцію, а колись, може й ніколи не створювати інші ланки, то це просто так, витрата часу, грошей, створення корупційних годівниць і можливості тиску на військових. Такого не має бути", – пояснив нардеп від "ЄС" Олексій Гончаренко.
Створення військової прокуратури – також у планах, запевняють у профільному комітеті.
Читайте також: У ДБР встановили, хто зробив перші постріли на Майдані 20 лютого 2014 року.
"Робоча група, яка працювала більше, ніж півтора року, напрацювала законопроєкт щодо військової прокуратури, і я маю надію, що найближчим часом ми в комітеті також розглянемо цей законопроєкт і представимо доопрацьований варіант щодо військової прокуратури", – заявив заступник комітету ВР із питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк.
Втім, законопроєкт про військову поліцію також доведеться значно змінювати, переконані опозиційні депутати. Вже готують численні правки.
"Я особисто і "Голос" будемо подавати правки для того, щоб привести це у відповідність до здорового глузду і до Конституції, бо серед іншого цим законопроєктом запропоновано, щоб керівника військової поліції призначав президент. Я вважаю, що це абсолютно неконституційна норма, бо повноваження президента є вичерпними в Конституції. Якщо ми з вами зараз будемо це читати, то там немає такого повноваження – призначення керівника військової поліції. Таких і подібних недоліків там є дуже багато", – запевнив нардеп від "Голосу" Андрій Осадчук.
Нема згоди між депутатами і щодо реформування Бюро економічної безпеки. Законопроєкт був останнім у порядку денному, але до його розгляду на цьому засіданні так і не дійшли. Тривають жваві обговорення щодо переатестації та підбору працівників Бюро економічної безпеки.
"Я особисто переконаний в тому, що якщо керівника БЕБ, який призначається фактично міжнародниками, комісією, де більшість міжнародників, якщо ми призначаємо саме таким чином керівника, він має право проводити атестацію і проводити кадровий підбір. Він керівник цього органу. Він повинен нести відповідальність і за кадрову складу, і за результат роботи його органу. Така редакція була рекомендована комітетом до зали. Це єдине питання, яке на сьогодні дискутується і абсолютно не говорить про якусь зраду реформи", – сказав голова комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Водночас в опозиції наполягають, щоб перекваліфікацією працівників Бюро економічної безпеки займалися міжнародні експерти.
"Міжнародні експерти показали свою високу ефективність, наприклад, у комісії, яка обирає суддів антикорупційного суду, КСУ. Згадайте, скільки протидії було тоді, щоби вилучити міжнародних експертів. Знову наступають на ті самі граблі. Очевидно, що наша політична сила і "Голос" будемо категорично проти такого варіанту законопроєкту про БЕБ", – заявила співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко.
Чекали, але не дочекалися в Раді генпрокурора Андрія Костіна. Посадовця викликали, щоб заслухати пояснення про майно його заступника Дмитра Вербицького. Журналісти проєкту "Схеми" опублікували розслідування про те, що Вербицький мешкає в елітному будинку, ринкова вартість якого майже пів мільйона доларів. А от йому вдалося придбати лише за ₴2 мільйони, йдеться у матеріалі.
Почути подробиці нардепам не вдалося. Костін надіслав пояснення, що нині щодо заступника Вербицького триває службове розслідування, а ще за фактом можливого незаконного збагачення цю кримінальну справу розслідує Національне антикорупційне бюро. Обговорення у парламенті попросив відкласти.
Лідія Середюк, Олексій Іванченков, "5 канал"
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
