За цей законопроєкт проголосували 2878 членів зборів, один делегат виступив проти, а ще шестеро – утрималися.

Завдяки прийнятому законові китайська влада зможе в обхід уряду Гонконгу карати за дії, які у Пекіні розцінюватимуть як такі, що загрожують нацбезпеці та підривають державну владу в Гонконгу, який дотепер вважався автономною територією у складі КНР.

Що саме передбачає закон:

• Заборону заколоту, зради та іноземного втручання.
• Адміністрація Гонконгу намагається запевнити громадян, що це не вплине на демократичні свободи, якими користуються жителі мегаполіса.
• Активісти переконані в протилежному. Вважають, що цим законом Пекін прагне взяти під жорсткий контроль Гонконг.

Реакція США

• Державний секретар США Майк Помпео заявив, що через цю ініціативу Гонконг більше не може вважатись таким, що має широку автономію у складі Китаю. Про це він написав у Twitter. 
• Закон загрожує статусу Гонконгу – як потужного фінансового центру.
• Під загрозою також опинилася торгівля між США та Гонконгом.
• Через закон США роздумують над введенням санкцій проти Китаю.

Протести проти закону в Гонконгу

Жителі Гонконгу, попри заборону на масові зібрання, почали протестувати через наступ Пекіну на їхню автономію. Кілька разів понад тисяча людей виходили на вулиці. У мегаполісі сталися сутички між поліцією та протестувальниками. 300 людей затримали. Поліція застосовувала сльозогінний газ.

У самому ж Китаї заявили, що відносини обох країн перебувають на межі "холодної війни".

Довідка. Гонконг є окремим адміністративним регіоном у складі Китаю. Принцип "одна країна – дві системи" було закріплено під час передачі 1997 року колишньої британської колонії КНР. Він гарантує населенню адміністративного регіону свободи, що не діють у материковому Китаї. Однак протестувальники в Гонконгу звинувачують уряд у Пекіні в дедалі більшому обмеженні гарантованих основних прав.

Як повідомляв 5.UA, масові протести у Гонконзі розпочались майже рік тому – з червня 2019 року. Поштовхом до масових акцій став закон про екстрадицію на материковий Китай. У Гонконгу вважають, що у такий спосіб можуть боротись з політичними ув'язненими. Ще одна вимога учасників протестів – більша автономія від Китаю. Мешканці мегаполіса наполягають на проведенні демократичних реформ, а також амністії для раніше заарештованих мітингувальників.