У Польщі відбулися урочистості до 75-річчя завершення Другої світової: президент поклав квіти до монументу пам'яті. Через пандемію масові заходи обмежені. Утім, й до цього в країні багато років не проводили парадів на День перемоги. У суспільстві тепер панує думка, що радянські солдати допомогли Польщі позбутися нацистів, але визволителями Червона армія не є. Бо, кажуть, Польща звільнилася лише у 1989-му році, коли позбулася комунізму. Репортаж спеціальної кореспондентки "5 каналу" у Варшаві Маргарити Ситник.
Це трохи метафоричний вихід з вільної Польщі – по сходах – і вхід до комуністичного минулого. Цей музей зберігає залишки того, що Польща мала за комунізму. Черги, дефіцит, скромне житло і відсутність свобод – понад 40 років поляки жили під наглядом СРСР. Радянські війська звільнили Польщу від окупації нацистів, за якою настала окупація комуністична – так говорять про ті часи у Польщі.
"Поляки це сприймали як часи, коли вони не мали незалежності. У перші десятиліття, коли Сталін жив, нова влада мордувала героїв та патріотів, робила чистки серед інтелігенції і намагалася створити нове суспільство. Уряд складався з польських комуністів, але все відбувалося під контролем Москви. Ніхто не вірив, що колись ми знову будемо Річчю Посполитою", – каже Рафал Патля, засновник Музею PRL.
До 1989 року у Польщі панував упроваджений Москвою культ радянських визволителів. Польща, як і інші країни колишнього Східного блоку, святкувала день закінчення війни 9 травня військовими парадами. Пропаганда старанно замовчувала, що у вересні 1939 року, після того, як Гітлер атакував Польщу і розпочав другу світову війну, радянські війська захопили країну зі сходу згідно з пактом Молотова-Рібентропа. Червона армія заходила у Польщу під гаслами, які нагадують нинішню агресивну риторику Росії – "звільнення братських народів Україні і Білорусі з-під влади польських окупантів".
Така загарбницька політика закінчиться у 1989-му – був переконаний Адам Міхнік. Засновник найвідомішого польського видання "Газета Виборча" разом з Лехом Валенсою в русі "Солідарність" протистояв комунізму в Польщі.
"У 1989 році усе вказувало на те, що Росія піде в інший бік – бік внутрішніх реформ, які зроблять її доброзичливою до сусідів. Але з приходом Путіна до влади Росія знову повернулася до націоналізму, демагогії, популізму й імперіалізму", – говорить Адам Міхнік, головний редактор "Газети Виборчої".
З часів незалежності і дотепер Польща бореться із залишками комунізму.
Палац науки і культури – одна з небагатьох пам'яток, які залишилися у Польщі від комунізму. Навколо цього подарунку Сталіна у Варшаві час від часу виникають суперечки. Одні кажуть – знести, інші – нехай стоїть як символ неприємних часів для Польщі.
За роки без впливу Москви Польща провела люстрацію, усунувши комуністів від владі. Кілька років тому прибрали останні пам'ятники Леніну та польських "червоних" діячів з міст й поперейменовували вулиці в рамках останнього етапу декомунізації. Залишили лише радянські пам'ятники на цвинтарях. Тоді це спровокувало масштабний інформаційний наступ російської пропагандистської машини. І зараз Кремль атакує Польщу за кожної нагоди.
"Навіть сьогодні на фоні подій, що маємо зараз, цієї пандемії, з якою всі змагаються і тут був такий випадок, коли з'явилася інформація в російських ЗМІ, що Польща не дозволяє проліт російським літакам до Італії з гуманітарною допомогою. І це мало резонанс в Польщі і насамперед в Італії. Головна мета Росії – знищення єдності країн ЄС та НАТО", – каже Даріуш Мартеняк, голова фундації "Центр досліджень: Польща-Україна".
Проте нині мода на комуністичне повертається – переконує засновник музею комуністичної Польщі. Поляки почали шукати і скуповувати меблі тих часів.
Натомість бажання повертатися до комуністичного устрою у поляків немає. Надто сильно закарбувалися у пам'яті утиски свободи та репресії.
З Варшави, Маргарита Ситник, Ян Крючковський, "5 канал"
