8 чи 9 травня? Який день є правильним з історичного погляду для відзначення завершення Другої світової війни в Європі? І що ховається за словами "день перемоги" та "день пам'яті та примирення", які стосуються однієї і тієї самої події, яку по-різному відзначають у світі. Кореспондент "5 каналу" Петро Троць поспілкувався з істориками.
9 травня 2019 року, Москва. На Червоній площі – звичний парад. Колони солдатів та техніки, залпи гармат. Днем раніше, Париж. Президент Франції кладе квіти до пам'ятника невідомому солдату, пізніше – спілкується з ветеранами. Одну подію – завершення Другої світової війни в Європі – представники двох важливих держав антигітлерівської коаліції відзначають по-різному, і навіть не в один день.
У тому ж Парижі 9 травня відбулася акція "Безсмертний полк", організована росіянами. І не лише там – її провели і в багатьох інших країнах за межами Росії. Зокрема, в Україні.
"Це є маркери "руського міра". Вони такими заходами, такими меседжами маркують свою територію, різного роду акціями "безсмертний полк" тощо, і вони нав'язують оцей свій наратив", – каже Володимир Бірчак, історик.
В Україні від 2015-го вшановують обидві дати. Історики, які ініціювали тоді запровадження Дня пам'яті та примирення, кажуть: страшна війна в Європі за всіма документами завершилася саме 8 травня, о 23:00. У Радянському Союзі тоді вже настала нова доба.
"Коли ми говоримо сьогодні про 8 травня як день примирення, це також і спосіб примиритися з правдою. Багато людей опинилися в ситуації, коли частиною їх ідентичності є міфи – те, що радянська пропаганда багато років розповідала своїм громадянам", – говорить Олександр Зінченко, історик.
Примирення із правдою – це не лише згадувати перемогу над ворогом, а й пам'ятати ціну, якою вона далася.
"Нацизм перемогли – це є добре, позитивно, але давайте, з української точки зору поговоримо, якою ціною перемогли нацизм. Які були втрати, не говоримо про матеріальні, а про людські втрати. Для України це 9-10 мільйонів, це і військовослужбовці, мирне населення, півтора мільйона євреїв, які загинули від Голокосту", – каже Володимир Бірчак, історик.
Діяльність Українського інституту національної пам'яті – ініціатора нових підходів в історичному контексті – не раз критикувалася з боку Росії. Чий президент найбільшою катастрофою 20 століття вбачає не Другу світову війну, а розпад Радянського Союзу.
"Концепт, який дозволить формувати цю радянську ідентичність, пострадянську ідентичність. Ідеться винятково про формування цієї пострадянської ідентичності, щоб усіх охопити цим концептом", – розповідає Олександр Зінченко.
Останні соціологічні опитування свідчать: українці поки що не хочуть забувати 9 травня і дедалі більше готові відзначати і День пам'яті та примирення днем раніше – разом з усім світом.
"День пам'яті і примирення, а також День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, символізують не тріумф переможців над переможеними, вони мають нагадувати про страшну трагедію, а також бути застереженням, що не можна силою вирішувати між народами", – каже Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті.
Росії, яка активно відстоює свої історичні позиції в усьому світі, як це було з пам'ятником маршалу Івану Конєву в Празі, також протистоять українські дипломати. Посол України в Німеччині Андрій Мельник відмовився святкувати завершення Другої світової разом із росіянами – і зайвий раз нагадав німцям про іншу війну, яка досі триває на сході України. Часто акції проти російської пропаганди організовують представники української діаспори.
"Багато з тих емігрантів, які приїжджають з Росії до західної Європи, до Канади й Америки, вони слухають російську пропаганду і канали, долучаються до тих маршів, і були навіть сутички попередніх років по наших громадах у світі", – розповідає Павло Ґрод, президент Світового конгресу українців.
8 чи 9 травня? Який символ – червоний мак чи стрічка певних кольорів? Суперечки на цю тему триватимуть в Україні ще не один рік. Однак уже зараз можна з певністю сказати – Україна хай і поволі, але рухається від історичних координат, нав'язаних свого часу Москвою, до свого розуміння історії Другої світової війни.
Петро Троць, Анна Несевра, "5 канал"
