Харун закликав НСЖУ більше уваги приділяти роботі з фрілансерами, адже Спілка журналістів залишається для них єдиним захисником.
“Отримання ексклюзивної фотографії чи історії є не таким важливим, як ваше життя. Жоден ексклюзивний кадр не поверне вас родині, якщо вас уб'ють”, – звернувся пакистанський журналіст до українських колег.
Окрему увагу, на його думку, слід звернути на кібербулінг журналістів, який останнім часом набуває загрозливих масштабів.
“Найбільша “зона конфлікту” перебуває в руках кожного з нас – у мобільних телефонах та різних гаджетах. Кібербулінг став справжньою проблемою – тролінг, шантаж тощо. Щоб запобігти йому, ми видали правила: по-перше, не мати більше одного акаунту в соцмережах (один у Facebook, один у Twitter), по-друге, не реагувати негайно на повідомлення, які надсилаються”, – зазначив Харун, додавши, що в зоні бойових дій журналіст бачить, хто є ворог, а в соцмережах його ідентифікувати неможливо.
Окрім того, він радить журналістам пам'ятати про відповідальність перед суспільством, тому закликає не коментувати ті чи інші заяви партій та політиків: “Якщо у вас є щось проти політичної партії чи політика, напишіть про це матеріал чи зніміть сюжет. Це ваш інструмент комунікації”.
“Є хибне сприйняття, що зони конфлікту – це лише зони бойових дій, але це не так. Це також ті зони, де відбуваються сутички між збройними угрупованнями, трансфери зброї тощо... Я можу виокремити два типи працівників ЗМІ, які зазнають найбільшого ризику під час роботи в зонах конфлікту. Перша категорія – це оператори, друга – журналісти-фрілансери”, – зазначив Харун.
За його словами, дивлячись в об'єктив камери, оператори не орієнтуються в тому, що відбувається навколо, та наражаються на небезпеку. Тому першим правилом, яким керуються пакистанські оператори і фотографи в зоні конфлікту, є робота в парах.
"Я спостерігав за подіями на Євромайдані й бачив, що деякі з ваших операторів працювали самостійно – вони дуже ризикували”, – сказав журналіст.
Журналістам-фрілансерам, які працюють самостійно та не мають редакційної підтримки, Харун дав таку пораду: “Вирушаючи в зону конфлікту, повідомте щонайменше трьом колегам про те, куди, коли ви йдете і коли маєте повернутися. Це дасть змогу оперативно зреагувати, якщо журналіст не буде вчасно повертатися із зони конфлікту”.
Харун наголосив, що найбільшою цінністю є людське життя, і журналістові не варто намагатися бути супергероєм, а слід негайно залишити місце конфлікту. Адже техніку можна відновити, а здоров'я та життя працівника ЗМІ зберегти не завжди вдається.
“Жодних запобіжних заходів від нападу немає, у таких небезпечних зонах треба працювати у групах. Коли все-таки напад стався, потрібно, щоб його ретельно розслідували. Якщо це було з боку поліції, то має бути розслідування проти поліції, якщо з боку політичних сил, то проти політичних сил”, – вважає журналіст.
Під час заходу також виступив голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко.
“В Україні неприпустимо високий рівень фізичної небезпеки для роботи журналістів, і це підтверджується тими фактами, які ми оприлюднюємо. На жаль, подія останніх днів, коли сталася атака на агентство "Укрінформ", так само показує, що журналісти в будь-який момент можуть бути жертвами атак і потребують захисту”, – заявив він.
Своєю чергою, посол Пакистану в Україні Захід Мубашір Шейх відзначив, що високий рівень демократії в Україні забезпечується саме завдяки роботі ЗМІ. Він закликав робити все, аби й надалі підтримувати демократію та свободу слова в Україні.
Як повідомляв 5.ua, Офіс президента України ініціює створення Ради з питань свободи слова при президентові України.
Дивіться також фотогалерею:
"Ісусу знадобилося три дні – Бабченку вистачило одного": соцмережі продовжують активно реагувати на "воскресіння" журналіста






