Заочної освіти не буде. На заміну їй прийде дистанційне навчання. Кабінет Міністрів представив законопроєкт із реформою вищої освіти. Що робити студентам, які вже пішли на заочку? Як такі ініціативи оцінюють у самих вишах? Та коли запрацюють нововведення? Карина Шевченко розповість.

Заочна форма навчання – зручно поєднувати з роботою або паралельно здобувати дві вищих освіти. Однак, з 2024-го заочної форми не буде, її замінить – дистанційна. У Міністерстві освіти стверджують – так ми наблизимось до європейських стандартів.

"Я почала працювати і в мене немає багато часу для того, щоб відвідувати пари. Денна форма – це виходить кожного дня потрібно заходити на пари, а заочна форма навчання – це лише ти два тижні ти навчаєшся і потім складаєш сесію. Це повністю дистанційна форма навчання, тобто ми в університет не ходимо", – каже студентка Ангеліна Клименко.

Ольга теж на 4 курсі. Вона студентка Черкаського державного технологічного університету. Здобуває тут освіту фахівця з інформаційно-вимірювальної технології. Водночас тут же вчиться на пожежницю, але на заочній формі.

"Заочне навчання, наприклад, ти приїжджаєш до університету на 2 тижні, тобі начитують базу теорії, знань і власне все. Це погіршує якість засвоєння знань. А от з дистанційною формою, мені здається, будуть плюси, бо, це можна робити синхронно, коли в тебе є час", – міркує студентка Ольга Басараб.

Чимало університетів через велику війну перейшли на змішану форму навчання, тобто частина студентів працюють дистанційно, решта – стаціонарно. Ми запитали думку керівників вишів щодо новацій від уряду. Ректор Черкаського державного технологічного університету стверджує: у дистанційного навчання недоліків більше, аніж переваг.

"Ми розуміємо, що знання і навички можна отримувати тільки в аудиторії це є наша конкурентна перевага, що безпосередньо навчаємо студентів конкретно в аудиторії. Заочна, все-таки студент приходить, він два тижні в університеті, він спілкується з викладачами, вони між собою спілкуються, отримують хоч мінімальний ефект комунікації", – пояснює ректор Черкаського державного технологічного університету Олег Григор.

Ректор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров наголосив: дистанційну освіту потрібно вдосконалити.

"Дистанційне – це ціла сукупність, дистанційне – це лише інструмент. Тобто, мають бути електроні підручники, не скан копії паперової книги. Коли я в аудиторії, я можу почути і зрозуміти, це відповідь власна чи це штучний інтелект. Дистанційна освіта потрібна, але вона повинна розумно зроблена і методологічно обґрунтована. Це не може бути одноденним рішенням", – зауважив ректор КНУ ім.Тараса Шевченка Володимир Бугров.

У Міністерстві освіти пояснили: зміни торкнуться лише майбутніх студентів, які вступатимуть наступного року.

"Замість заочної та вечірньої форм здобуття освіти впроваджуємо дистанційну, яка не потребує регламентації та відповідає європейській практиці. Студенти, які нині навчаються на заочній та вечірній формах, зможуть завершити своє навчання. А починаючи з 2024 року нові вступники вже обиратимуть або денну, або дистанційну форми здобуття освіти", – зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Серед інших новацій:

• Студенти зможуть пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за три роки замість чотирьох, або ж навпаки – здобути ступінь за 6 років.
• Студент зможе обирати спеціальність після двох років навчання. Вступає на певну галузь, а згодом може обрати вужчу спеціальність у межах цієї галузі.
• Для регульованих спеціальностей, таких як право та медицина, студенти самостійно можуть обрати 10% курсів на вибір. Нерегульовані, як-от фінанси, філологія, дають від 50-100% вибору.

У профільному комітеті парламенту вже почали роботу над пропозиціями Кабміну. Його членкиня, в минулому перша заступниця міністра освіти, Інна Совсун переконана: радикальні зміни у цій галузі потрібні. Але починати варто з кадрів, які керують вишами. Інакше українці й далі їхатимуть по освіту за кордон.

"Для того аби радикально покращити систему освіти, нам потрібно оновити ректорський корпус. Ніякі ректорські зміни з цим корпусом не відбудуться ніколи, і тому нам потрібно в першу чергу поміняти підходи до вибору ректорів, завести молодих перспективних, тих хто навчалися за кордоном, іноземців з рештою, аби вони додали життя в систему вищої освіти. Без цієї зміни будь-які інші зміни, на жаль, будуть мати точковий характер", – наголошує членкиня комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун.

Якщо Верховна Рада підтримає ініціативи Кабміну, а президент підпише – закон набуде чинності через пів року після його опублікування.

Карина Шевченко, Яна Лимаренко, Сергій Клименко, Микола Довгий, "5 канал"

Читайте також: Освіта під час війни: 54% вчителів мають професійне вигорання, 74% школярів перебувають у стресі – включення 

Дивіться також: Нема з чого вчити українську мову? Чому підручники для діаспори не друкують

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.