Про неї відомо небагато. Народилася на Росії в Твєрі. Вчилася на художницю. А стала журналісткою та документалісткою. Опозиційною режиму ВВХ журналісткою. Зачаює нині в нас Анна Домбровська.
Вона приїхала до України в 2014 році, щоб власними очима побачити, а що ж відбувається насправді, а не в росТБ. Фіксувала події на повсталому Майдані, в Одесі та "русскую вєсну" в Маріуполі. Щиро шукала "хунту". Була під обстрілами "рідних вєлікорусскіх мін" з добровольцями в 2014-2015. Знімала документальні сюжети. А ще – волонтерила в прифронтовій зоні й роздавала українські газети мешканцям, у яких вдома "глаголило" росТБ та усілякі "сєпарські канали". А ще розвозила хліб та ліки, організовувала ремонт машин меддопомоги. Долала сотні прифронтових кілометрів щотижня. Росіянка, нагороджена почесною відзнакою начальника Генштаба ЗСУ та відзнаками Української Церкви. А вдома...
Навіть для рідного брата Анна Домбровська стала "ізмєнніцей родіни і агентом ЦРУ".
Про війну телефейками та порятунок "жертв інформаційної війни"; про майбутнє народу-агресора, що за Хутір-Михайлівським; про колективну провину та "колективного Путіна"; про "адін народ" та пам'ять крові.
Про це з Анною Домбровська о 23:10
[social type="fb" url="https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=2016937885087043&id=1088283441285830"]
