Вона дає захисникам свій телефон, щоб вони могли зробити довгоочікуваний дзвінок додому. Медсестра з Дніпра не лише лікує пацієнтів, а й підтримує їх та надихає на одужання. Жінка змушена була евакуюватися з Бахмута і зупинитися в Дніпрі. Там вона знову стала до роботи. Про історію медсестри, яка втратила дім і чекає чоловіка з передової, розповіла журналістка "5 каналу" Наталія Москаленко.
Крапельниці, перев'язки та обробка ран. Так починається кожен робочий день Марини Олєхової. Жінка працює медсестрою в одній з лікарень Дніпра. Каже: її робота не лише лікувати, а й втішати та підтримувати. Адже, зізнається, їй болить за кожного пацієнта.
"Звикнути неможливо. Все-одно боляче. І десь буває страшно, але.. цю роботу треба робити. Та якщо не ми, то хто", – поділилася Марина Олєхова.
Жінка – переселенка з Бахмута, приїхала до Дніпра після повномасштабного вторгнення. Спершу мріяла повернутися додому. Але згодом дізналася з соцмереж, що її будинок у руїнах. Залишилися лише спогади, бо коли евакуйовувалася, то й речей майже не брали.
"Виїжджали автобусом евакуаційним. Одну валізу було дозволено брати з собою. Таким чином ми виїхали", – пригадала вона.
Розповідає: до приходу "русского міра" працювала медикинею в одній із місцевих лікарень на Донеччині. Лікувала військовослужбовців, які боронили Україну ще з 2014-го.
Головне для бійця – зв'язок із рідними, каже Марина. Знає це з особистого досвіду, бо її чоловік теж воює. Тож у вільний час захисникам допомагає відновити сім-карти чи купити телефон. Або дає свій, щоб військовий міг зробити такий важливий дзвінок до рідних.
"Оце мить, коли серце кров'ю обливається. Коли мати, дружина, приходить і бачить його живого. А він кричить, що я вже завтра піду на "передок". Це дуже такі моменти. А ще коли ти сам пережив такі речі, то це дуже так…", – розповіла Олєхова.
Усе дуже зближує жінку з пацієнтами. З деякими воїнами вона продовжує спілкування навіть після виписки. Жінка каже: і в неї, і в її пацієнтів одна мета – наблизити перемогу. А ще великою втіхою для жінки є розмови з чоловіком. З ним ділиться тим, що переживає на роботі.
"Частково ділюсь. Щоб він розумів і беріг себе. Бо він постійно у гарячих точках, у найбільш гарячих. Тому хочу його зберегти. Тому трохи розповідаю", – поділилася медсестра.
Марина, окрім військових, працює ще й з онкохворими пацієнтами. Валентина, дружина одного з них, каже: кращої медсестри, аніж Марина, не знає.
"Я коли приходжу, Марина завжди розкаже, як, що, яке було відношення його. Головне ж налаштувати хворого. І коли медсестра приходить з настроєм. І коли приходить з добрим серцем, то він це відчуває", – зауважила дружина хворого.
Цінують роботу Марини й колеги. Кажуть: робота медсестер подекуди важливіша, ніж зусилля лікарів.
"Вона витягує найважливішу справу. Вона вихожує людину майже "з того світу". Десятки тисяч воїнів, які одержали допомогу, які вижили – це заслуга медсестри, яка була кожної хвилини біля цього пораненого", – розповів генеральний директор ДОКЛ імені Мечникова Сергій Риженко.
Марина ж скромно каже: вона не сама така. У її лікарні працює майже 800 медсестер. І кожна з них докладає усіх зусиль, щоб зціляти своїх пацієнтів.
Наталія Москаленко, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"
Читайте також сюжет: бійцям ЗСУ повертають вроду: як іноземні медики разом з українськими роблять реконструктивні операції.
Читайте також сюжет: у Дніпрі медики врятували військового – це диво-операція, бо з таким діагнозом не виживають. Захисник втратив мову та пам'ять, тож почав наново вчитися говорити.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
