Втеча через кватирку в туалеті білоруського КГБ. Активіст Дмитро Куделевич, про зникнення якого раніше повідомляв страйковий комітет Білорусі, виїхав в Україну. Його розповідь про затримання і втечу варті екранізації, адже чоловіку вдалося вислизнути просто з-під носа силовиків. Історію про те, як активіст опинився в Україні – слухала кореспондентка "5 каналу" Ірина Саєвич.

"Я так би мовити набирався сам революційного духу саме в той період і саме тут, бо цього дуже не вистачало нам всім як тоді, так і тепер", – так Дмитро пригадує українську Революцію Гідності.

У той період саме працював в Україні. Тепер, коли революція почалася вже на його батьківщині, прогулюється київським майданом, але в Україні перебуває вимушено. З Білорусі йому довелося втікати через переслідування.

"Затримати могли в будь-який момент. В мене вдома був складений такий тривожний чемоданчик. Потенційно, якщо ти виступаєш відкритим протестом, ти повинен бути готовий, що можеш стати сам жертвою", – каже Дмитро Куделевич, громадянин Білорусі.

І чоловік виступав. Дмитро працював інженером на гірничо-видобувному підприємстві Білорусь калій. Коли зрозумів, що президентські вибори сфальсифіковані, разом із колегами, як і тисячі інших білорусів, почали проводити страйки. Шахтарі зупинили роботу й вимагали покарати силовиків, які застосовували насилля до мітингарів.

"Ви перетинаєте прохідну, вам можуть запропонувати не тільки написати пояснювальну, але й сповіщення про кримінальну відповідальність за агітацію чи поїздку в міліцію. Чи навіть розірвати контракт, тому ніяких контактів з адміністрацією", – йшлося на одній з акцій.

Коли мітингарі звернулися по підтримку до профспілки, почали отримувати погрози. Наприкінці серпня погрози почали втілюватися в життя – чоловіка затримали. Декілька годин допитували в КДБ. Зрозумівши, що він може звідти не вийти, Дмитро вирішив діяти. Попросився до вбиральні й зміг утекти.

"Все було заґратовано, але відкрита кватирка, і я вирішив, що або зараз, або ніколи. Кватирка маленька. Я пообривав з костюма ґудзики собі. Стрибнув потім з вікна на машину чиюсь в службовий двір і через паркан, через лікарняну територію поряд, у ліс", – розповідає Дмитро Куделевич, громадянин Білорусі.

Вибратися з країни міг лише на власній автівці. Коли під час затримання силовики заламали йому руки, випадково випустив ключі поряд із машиною. Діставшись автівки, Дмитро вимкнув телефон, аби за його пересуванням не стежили й помчав до українського кордону.

"Я не знав в якому я статусі, чи я в розшуку, чи є санкція на арешт. З тремтячими руками переходив кордон", – говорить чоловік.

В Україну чоловік приїхав із порожніми руками. Допомоги шукав у співвітчизників і друзів.

"Я зрозумів, що я такий не один тут. Нас дуже багато білорусів, які потрапили у таку історію. Тут їх сотні, це тільки тих, кого я знаю, з ким я зустрічався", – каже Дмитро Куделевич, громадянин Білорусі.

Зараз білоруських друзів Дмитра затримують лише за те, що спілкуються із ним телефоном. Вимагають компенсувати збитки, завдані мітингами. Сам Дмитро каже: мріє якомога швидше повернутися в Білорусь до родини, а поки намагається не втрачати позитиву.

"Я закликаю всіх займатися фізкультурою, читати історичні книги і виховувати в собі дух", – додає Дмитро.

Ірина Саєвич, Сергій Новіков, "5 канал"