30 днів пекла і 10 врятованих побратимів – це міг би бути голлівудський сценарій, але насправді це один епізод із реального життя військового Збройних сил України. Без зв'язку, необхідної кількості води та їжі він переховувався від ворога, щоби будь-якою ціною не потрапити в полон та повернутися додому живим. Йому це вдалося. Журналістка "5 каналу" Софія Фесік навідала героя в лікарні. Більше дивіться в сюжеті.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Він вийшов із Красногорівки сам та врятував 10 побратимів. Режисер за професією та справжній патріот за покликанням. З 2014-го він був активним учасником Євромайдану. Чітко розумів, хто ворог українців. А після повномасштабного вторгнення пішов проти цього ворога у складі ЗСУ.
"У ліжку почув – почалася війна. Схопився, кажу: мамо, все – я поїхав", – розповів Богдан.
Далі була війна. Найстрашніші дні Богдана були у Красногорівці на Донеччині. Поїхав у відрядження на тиждень, а застряг на місяць. Але він звідти таки вийшов. І витяг на собі 10 побратимів.
"Нас було разом 12. Ми з моїм побратимом, Циганком Ігорем, позивний "Циган", ми виходили на 34 день нашого відрядження. Ми виходили з Красногорівки і вже по дорозі зустріли команду людей і прийняли рішення, шо ми маємо їм допомогти вийти, бо вони були повністю дезорієнтовані. Шість днів ми йшли. Було таке, шо ми просунемося на метрів 700, далі нас зловили. Тобто було так, що доводилось відсидітися. Головне в таких маневрах – це знати, куди ти йдеш і що тебе там може чекати", – зауважив Богдан.
Він точно знав, хто на нього чекає вдома.
"Ми ж були 38 днів без зв'язку. І коли я знайшов інтернет і прийшли смс-ки, воно ж завантажується одразу, я дивлюсь, а вона мені кожен день писала", – поділився Богдан.
"Він мені сказав, я вийду там на 5-7 день. Ти не турбуйся, якщо я не зможу, о я напишу смс-ку. Я на ту смс-ку дивлюсь, я вже всі месенджери підключила, які можливо. Просто смс-ки дивлюсь, дала йому 3 номери. Кожен номер моніторю, чи він не вийшов. Уже як дев'ятий день пішов, я йому почала просто писати повідомлення в Signal. Ну, типу добрий ранок", – розповіла дружина військового Валентина Назарук.
8 липня в Києві були страшні обстріли. Але дружина військового запам'ятає цей день як один з найщасливіших у своєму житті. Чоловік вийшов на зв'язок.
"І тут дзвінок, фух, цього просто не передати. Я з такою опаскою, думаю, ну, хоча б це ж він буде, по-любому. І так у мене, просто, як почула голос... Думала, просто... Я кричала, всі полякалися, пошугалися в офісі, шо то відбувається. Я і кричала, і плакала", – поділилася Валентина.
Тяжко поранений, але живий. Він досі в лікарні, де ми записуємо інтерв'ю. Сюди ж приїжджав і президент. Вручив Богдану орден за мужність. Але боєць не вважає цю нагороду своєю.
Читайте також: Повернувся з-за кордону, аби воювати, пережив поранення та втрату побратима: військовий "Смайлик" xоче повернутися на фронт – сюжет.
"Ну, він не мій. Він наш, наш, я так хлопцям і кажу. Ну, раз я його отримав, нехай поки побуде в мене. Для мене, хто бачив смерть один раз, він гідний того, щоб про нього хоча б згадали", – сказав Богдан.
У мирному житті Богдан режисер. Пройшов шлях від монтажника сцени до режисера театру.
"Проробив 23 роки в Палаці культури. Поставив пару вистав. Написав їх, дітей трохи виховав, які в Збройних силах уже. У мене дівчатка ходили в театр, а зараз уже навчаються і захищатимуть Україну. Я закинув режисуру і став класти плитку, пішов у будівництво. Так, я такий різносторонній хлопець", – поділився Богдан.
Він має своє бачення і державних процесів.
"Щоб була військова диктатура націоналістична. На ідеї. Де буде українець паном у себе вдома. Де буде українська мова, українська церква, українська школа, український садочок, українська свідомість і це буде не рахуватися ущемленням когось, а це буде нормою. А направду, якщо розібратися чесно, то всі з якоїсь сторони –кремінь. А чого не можуть вони як пазл зійтися. Я знаю того, що треба, щоб прийшли націоналісти і ми їх об'єднаємо. Ми їм покажемо, де є їхні функції", – наголосив Богдан.
Але поки що в житті знаходить місце для творчості.
"Книжку хочу видати, вірші почав писати і прозу", – сказав військовий.
Поблизу лікарняного ліжка є дитячі малюнки.
"Це дітки, вони приносять. Волонтери приносять малюнки. Я просто надихаюсь цим", – пояснив Богдан.
Завдяки позитивним емоціям та підтримці рідних, реабілітація проходить успішно. Поруч дружина, а це – найкращі ліки.
Софія Фесік, Микола Довгий, "5 канал".
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Дивіться також фотогалерею за темою:
У День вшанування пам'яті жертв II Світової війни Зеленський подякував усім, хто б'ється в російсько-українській війні
