Росіяни кілька разів хвалилися взяттям міста Куп'янськ на Харківщині. Однак місто перебуває під повним контролем ЗСУ. Штурмовики 2-го корпусу Нацгвардії "Хартія" знаходять окупантів, які просочилися в місто по газових трубах. Їх вишукують по будівлях та підвалах і знищують.
Ворог перетворив газову артерію на диверсійний коридор
Газорозподільчий вузол, що колись перекачував ресурси з росії, став лазівкою для російської піхоти. Великі труби під річкою Оскіл – прихований шлях у місто. Вони з'єднують береги Куп'янська і виходять до навколишніх населених пунктів.
– У трубі йдемо. Вперед, хлопці, на тачках друг друга таскаємо. Ось труба.
"Рама" – оператор БПЛА Vampire 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія". Військовослужбовець каже: всі знають про природний бар'єр – річку, але ніхто не звертав уваги на газові труби, чим скористалися росіяни і почали просочуватися в місто.
– Там дуже велика розв'язка газових труб, з якими дуже важко боротися. Тому що їх треба або затоплювати, або ще щось з ними робити. Бо через них будуть просочуватися нові росіяни і лізти в місто та на його околиці. Це дуже великий газорозподільчий вузол, який в свій час перекачував з росії в Україну сировину. Це така дуже потужна транзитна гілка.
– Куп'янськ ділиться на лівий берег та правий береги. Ці труби з'єднували його під річкою Оскіл. Вони виходили на майже всі населені пункти, що розташовані поблизу. В діаметрі вони справді великі. Звісно, людина на повний зріз не пройде, але на колінах проповзти можна легко. Спочатку це були поодинокі диверсійні групи: по двоє-троє осіб просто повзли, аби десь вийти.
– Вони розуміли, яку приблизно відстань подолали. Навіть якщо вони не знали, куди повзуть, то теоретично могли прикинути цю дистанцію на декілька напрямків. Думаю, росіяни розуміли, що вони повзуть точно не собі в тил. Вони уявляли по дистанції, де плюс-мінус будуть вилазити з цих труб.
Лівий берег: де ворог мав успіх
– Ми зараз тримаємо оборону і б'ємо ворога на правому боці річки Оскіл. Але окупанти мали дуже непоганий успіх на лівому березі. Там є місто Лиман перший, ще – Дворічна. Ось ці краї. Туди теж йдуть ці труби через річку. Куп'янськ – це велике місто, яке було далеко не вщент розбите на цей період їхнього вторгнення, скажімо так, уже другого.
Загарбники скористалися тим, що, напевно, була не дуже щільна оборона у тримаючих там військ. Вони просочувалися, зливалися з місцевим населенням. Військові там перебувають: у росіян є форма мультикам, у наших військовослужбовців також є форма мультикам.
Куп'янськ 24/7: дрони, зачистки та робота без сну
Українські підрозділи працювали цілодобово. Розвідувальні БПЛА першими шукали загрози, ударні – знищували ворога в бліндажах, посадках і будинках.
– Прийшло бойове розпорядження: потрібно їхати на Куп'янський напрямок і допомагати побратимам, які там працюють. Роботи було дуже багато, всі працювали 24 на 7. Протягом зміни в когось виходило поспати, а комусь і не довелося.
Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський відвідав українські підрозділи у Куп'янську.
– Вони там набрехали своєму керівництву, що вони стільки-то там захопили території. Ви ж всі чули виступ Герасимова?
– Так.
– Він розповідав, що тут ми всі оточені. Виявилося, що все не так.
Бетон проти термобару
Окупанти концентрувалися в багатоповерхових будинках, бо там легше сховатися та складніше в них влучити. У відповідь українські дроноводи застосовували кумулятивні та термобаричні боєприпаси.
– У першу чергу наші розвідувальні БПЛА по максимуму намагалися виявити противника. Треба було розуміти, де в нас потенційно загрозливі напрямки. Потім, звісно, якщо виявляється ворог у бліндажі, в норах чи в лісосмугах, то вони відразу знищувалися нами.
– Звісно, ми чатували за цими трубами. Не було ж розкладу, коли вони вилазять з труб, його й зараз немає...
– Тобто вони й дотепер лізуть?
– Буває, що просочуються. Але вже не в такій кількості і не з такою частою періодичністю.
– Потужні зосередження противника – це багатоповерхівки, бо їх складніше уразити, вони більш безпечніші для окупантів. І навіть якщо ти розумієш, що там противник, умовно кажучи, на дев'ятому поверсі, то ти руйнуєш приблизне його місце перебування. А він просто може спуститися на поверх нижче. І так, уявіть, усі дев'ять поверхів. Але проти таких "укриттів" у нас є дуже гарні боєприпаси: ЗАЛ-14 на основі кумулятивної дії. Він пропалює бетонну плиту, і в тебе вже є віконце для термобаричних боєприпасів, які туди залітають. А термобар у закритому приміщенні дуже багато біди робить.
Також є ЗАЛ-14 на фугасні дії – не менш ефективний боєприпас. Ще ТМ та їхні німецькі аналоги. Тобто працювати по ворогу є чим. Найбільше ми використовували уламкову.
– По піхоті?
– Так, працювали по живій силі противника. Але коли в тебе є своя планова ціль, тобі треба знищити укриття противника, умовно кажучи, то ти вилітаєш, і ти не береш з собою уламок БК. У такому випадку ти береш з собою якусь потужну "українську бімбу"… І ти летиш, а на тебе виходить черговий і повідомляє, що на такому-то орієнтирі є рух особового складу противника. Звісно, якщо тобі дають добро не знищувати укриття, а летіти на особовий склад, то ти прилітаєш і працюєш дуже тяжкими боєприпасами по противнику. Результат дуже потужний і вражаючий. Але після дорозвідки їх дуже важко знайти потім.
– Особисто у вас підтверджених скільки за цю операцію?
– На даний час їх було 47. У хлопців також по 30, 35, 40.
Зачистка міста. Обсяг роботи дуже великий
– Ми зробили там дуже велику зачистку однієї з вулиць, яка досить довга. І паралельно ще тримали околиці міста, щоб росіяни не змогли знову затягуватися сюди. Ми зачистили цю місцевість, розуміли: на цій ділянці фронту вже немає ворога. Але залишили чергувати наш розвід-БПЛА, тому що обстановку треба моніторити 24 на 7, тим паче з такими темпами просування.
– Як тільки сюди заїхали, бувало, за 10 діб ти поспиш, напевно, 6-7 годин. Іноді вже неконтрольовано впадаєш в сон. Тобто була важка праця – обсяг роботи дуже великий. Але згадуєш і розумієш, як зараз нашим хлопцям в піхоті. Вони не мають можливості взагалі ані нормально поїсти-попити, ані нормально за собою доглядати. І це для тебе сильна мотивація.
– Нам потрібно робити патрулі з тяжкими бомберами, з уламками. Я тільки підлітаю до труби і вже бачу росіянина, який повзе в посадку, тому що підірвався на нашому мінуванні. Починаємо працювати по ньому: витратили один снаряд, після якого він "пішов до Кобзона". Поки борт був у повітрі – оглянули місцевість навколо. Виявили ще двох росіян. За чотири вильоти в нас вийшло 8 душ. У Куп'янську нині ще десь є поодинокі окупанти, які або не встигли вийти, або не дочекались свого підкріплення. Тобто, місту не вистачає ще однієї зачистки. Воно велике за розмірами, має значну кількість будівель. І кожен підвал також займає час на огляд. А треба оглядати абсолютно всі будинки, всі горища та підвали, каналізаційні люки. Людський ресурс також потрібний, але головне – це час. Хлопцям треба туди дуже довго заходити, щоб попрацювати якийсь період, так само довго доводиться виходити з позиції.
Окрім FPV-засідок на оптоволокні, в місті постійно чергують розвідувальні та ударні дрони.
– Зараз ураження по живій піхоті ворога набагато зменшилося: нині видимість гарна, тому вони не лізуть, стараються заходити в таку погоду, в яку дрони не будуть літати. Буває, блукають по околицях міста, йдуть у неправильних напрямках, приходять на позиції Сил оборони…
Імунітет до руїн. Особиста війна оператора БПЛА
Війна для військовослужбовця з позивним "Рама" – це не лише про цифри знищених ворогів. Його рідне місто окупували за лічені години, будинок не вцілів. Це гарна мотивація бити ворога без жалю.
– Я служив з 2020-го року. Мені стукнуло 19 років. У мене було бачення, що треба піти відслужити. Тож початок повномасштабного вторгнення рф в Україну я зустрів на ротації в Донецькій області.
– Рідне місто окупували буквально за декілька годин. Це дивні відчуття: там були батьки, брат, сестра. Було дуже багато нерозуміння. За відсутності зв'язку як з мого боку, так і зі сторони рідних, то було справді спекотно, нервово. Тут у тебе відбуваються бойові дії, там у батьків теж бойові дії. Звісно, переживав за них.
У "Хартію" я потрапив у 2023 році. Мій шлях у війську починався з піхоти, потім був взвод розвідки спеціального призначення. А потім усі масово почали переходити на БПЛА. Я спочатку був оператором розвіддрона.
– Як воно, бачити, що крок за кроком руйнують рідне місто?
– За період повномасштабного вторгнення дуже багато міст і сіл були стерті, грубо кажучи, на очах у мене і моїх побратимів. Вже випрацювався імунітет. Я розумію, що у росіян таке було споконвіку: тактика випаленої землі. Вони інакше не вміють.
– А ваш будинок цілий?
– Ні, на превеликий жаль.
Ольга Калиновська, "5 канал"
Читайте також: Відстрілялися – і в нору: як артилеристи 148-ї бригади воюють під атакою FPV і тримають фронт на САУ CAESAR – "Невигадані історії"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.