Чи є різниця між ерзянами та мокшанами, та чому Мордовія – вигаданий термін? І чому представник одного з найбільших фіно-угорських народів у Російській Федерації живе в Україні? Журналіст "5 каналу" Петро Троць зустрівся з лідером ерзян – народу з південного заходу Росії – і запитав у нього про це.
Народжений в Мордовії, громадянин України, ветеран війни на Донбасі. А нині – інязор, або ж головний представник народу ерзя по всьому світу. У 2019-му Сиреся Боляєня на своєму з'їзді обрала рада старійшин. Вперше інязором став ерзянин з-поза меж РФ.
"Інязор, який був до мене, він сказав дуже цікаві слова: він звернувся ніби до влади російської. Сказав – ви не хотіли почути мене із Саранська, ви почуєте мене із Києва. У якійсь мірі його слова збулися", – каже Сиресь Боляєнь.
На увесь світ почули голос ерзян у квітні цього року. Сиресь Боляєнь, за квотою української делегації, виступив на сесії форуму ООН з питань корінних народів. І звинуватив Росію в утисках.
"Народам Росії заборонено мати власні політичні партії, університети чи навчатися в школах рідною мовою.Тільки танці в національних костюмах. Того, хто бореться за права свого народу – переслідує поліція як екстреміста чи піддають примусовому психіатричному лікуванню як божевільного", – заявляв тоді інязор Ерзянського народу.
Через це кількість ерзян у переписах населення щоразу зменшується. Багато хто записується мордвином – так за радянських часів почали називати народи ерзя та мокша. Комусь зручніше бути росіянином.
Мокша, ерзя, мордва – часто в Україні, іноді зневажливо, вживають ці слова на адресу всієї Росії. Не знаючи, що ті ж ерзяни – окремий народ із непростою історією. Яку, як і українську, не раз намагалися переписати у Кремлі. І передусім – знищити мову. Методом, який застосовували і до українців ще з часів СРСР: коли позбавляли можливості вчити і читати рідною мовою, а її використання – цькувалося.
"Утиск іде по всіх народах, не тільки по ерзянському народу. Рідна мова – один-два рази на тиждень факультативно. Цього недостатньо. У більшості шкіл вона просто не вивчається. Це формально. Іноді зводиться до того, що розповідають, як вони кажуть, про мордву", – каже Сиресь Боляєнь.
Ерзянин по матері, Дмитро Левусь згадує, що вільно ерзянською могла розмовляти його бабуся. А от мати та її брати вже росли в реаліях, які не сприяли вивченню мови.
"Вони розуміли мову, але вони вже не говорили. При тому, що прабабуся, наприклад, вона говорила. Навіть складно уявити: 50-ті роки минулого століття, не так давно, прабабуся російською не говорила", – каже представник ерзянської громади України Дмитро Левусь.
У нинішній Росії навіть законна спроба отримати послуги рідною мовою часто наштовхуються на нерозуміння. У Сиктивкарі активіст у суді розмовляв мовою комі – однією з офіційних. І розлютив суддю.
В Україні ерзянська громада видає книги та власний журнал. Але такою незвичною для українського вуха мовою цікавляться не лише вони. Пісня гурту "Кому вниз" тому підтвердження.
Петро Троць, Євген Сакун, "5 канал"
