Життя зупинилося на 7 годин. На початку минулого тижня у світі стався масовий збій. Перестали працювати одразу кілька популярних соцмереж. Користувачі хвилювалися не лише через те, що не могли ними користуватися, а й через можливе витікання інформації. Адже у багатьох з нас чимало сховано саме в соцмережах. Чого тільки варті депутатські листування, у яких раз-по-раз виникають цікаві факти з їхнього життя. Але ідеолог Facebook Марк Цукерберг усіх заспокоїв. Усе таємне лишилося таємним, а ось його гаманець на ці 7 годин спорожнів на мільярди доларів.

Друге велике падіння. На початку тижня людство стало свідком цифрового колапсу. Одночасно зупинилися найпопулярніші соцмережі: Facebook, Instagram та WhatsApp, що входять до однієї компанії. Щось схоже вже було у 2019-му. Нинішні збої в роботі зачепили й користувачів в Україні.

"Мали змогу поспілкуватися в офлайні. Побачити нарешті, хто поруч з ними, сходити в кав'ярні й побути трішки окремо від цього діджитал-світу", – зазначив фахівець із кібербезпеки Єгор Аушев.

До залежних від соціальних мереж він себе не відносить, хоча по той бік наших екранів Аушев проводить чималу частину свого життя. День, коли відбувся масштабний збій сервісів по всьому світу, каже, запам'ятався йому надовго. Лише через сім годин світові інженери змогли оживити платформи, які використовують здебільшого для спілкування та обміну повідомленнями. Причина цифрового колапсу банальна: інтернет просто не знав, де шукати сайти мереж.

Засновник компанії Facebook Марк Цукерберг через зупинку роботи платформ збіднів аж на 6 млрд доларів і спустився з третьої на п'яту сходинку в рейтингу найбагатших людей світу. А от користувачі соцмереж під час збою ризикували іншим. Втратою особистих даних. На тлі цього скандалу додався ще один: колишня менеджерка звинуватила Facebook у тому, що мережа, в якій зареєстровано близько 4 млрд людей по всьому світу, ставить прибуток вище за безпеку.

"Ми з вами побачили, як Facebook не працював 5 годин. А отже, його не використовували молоді дівчата, які через вплив інтернету перестають любити своє тіло і впадають у депресію. Facebook робить багато неправильних речей. Але ми хочемо вірити, що нічого поганого не сталося за той час, поки мережа не працювала", – зазначає колишня менеджерка Facebook Френсіс Гауген.

Лайкайте, коментуйте, поширюйте, підписуйтесь на мою сторінку. Ці слова знає, як кожен
школяр, так і бабуся зі звичайної української глибинки. Одні сидять в соцмережах через роботу, інші Facebook стежать там за життям своїх друзів та знаменитостей. Нині ж складається враження, що вподобайок в онлайні ми ставимо більше, аніж говоримо компліментів у реальному житті.

Україна не відстає від світових трендів. Заради лайків політики можуть на кілька хвилин затримати виліт літака. Дехто взагалі божеволіє, коли немає смартфону поруч. Водночас у соціальних мережах українці навчилися заробляти собі ім'я та великі гроші. Від початку карантину кількість інтернет-користувачів у нашій державі зросла аж на 7 млн.

Своєю простотою і щирістю Любов легко завоювала інтернет. У неї вже більш ніж 80 тис. підписників. Відео додає майже щодня. Блогерка виходить навіть у прямий етер, де спілкується зі своєю авдиторією.

Потребу в соцмережах відчуває і зірковий танцівник Сергій Костецький. Він активно веде свої сторінки. Викладає танцювально-музичні відео з репетицій та концертів. Каже, в онлайні все значно простіше.

"Це як спитати, як справи, але не турбувати людину, поставити лайк. Люди хавають емоції. Люди хавають талановиті фішки, які вони не можуть побачити. Дуже багато фотографій хаваються, лайкаються, якщо просто там хеппі-лук чи просто сфотографувався гарно", – розповідає Костецький.

Спілкуються, знайомляться, рекламують якийсь товар або просто чимось хизуються. У соцмережі українці зливають усе, що трапляється в житті. Навіть управління державою фактично сьогодні здійснюється через смартфон. У Верховній Раді, наприклад, кожна фракція має свій депутатський чат.

Особливо небезпечними сервіси можуть стати для дитини. Кілька років тому в Україні обговорювали ігри "Синій кит" та "Момо", де підлітки виконували смертельні завдання. Причин, чому діти йшли на таке, безліч. Це як нестача уваги, так і забагато вільного часу. Щоби не трапилося трагедії, батьки мають разом зі своїми дітьми вивчати віртуальний простір, а інколи й забороняти перегляд того чи іншого відео, яке пропагує шкідливі звички аби насильство. І головне – дорослі і діти мають зрозуміти, що година онлайн не замінить і хвилини реального життя.

Мирослав Солонар, Олеся Маньковська, Ірина Сисак, Іван Лємєхов, "Підсумки тижня"